Справа № 338/1552/25
12 грудня 2025 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП № 2 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
07 листопада 2025 року о 17 годині 20 хвилин у селищі Богородчани по вулиці Шевченка, біля будинку 31 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Dodge Challenger державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, згідно позиції сторони захисту вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнають, посилаючись на порушення працівниками поліції порядку зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан сп'яніння та фіксації події.
Його захисник - адвокат Худа І.Р. у судовому засіданні підтримала позицію захисту, щодо поданих письмового клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Як зазначив захисник на її думку зупинка транспортного засобу була здійснена без законних підстав, визначених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Єдиною підставою для зупинки стало повідомлення невстановленої анонімної особи, яке не є належним та допустимим доказом, не зафіксоване належним чином і не може бути перевірене в суді. Жодних об'єктивних ознак порушення ПДР або інших законних підстав для зупинки матеріали справи не містять. За таких умов усі докази, отримані внаслідок незаконної зупинки, є недопустимими. Крім того у справі відсутні належні та допустимі докази факту руху і керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Долучені відеозаписи не відповідають вимогам закону та Інструкції МВС, їх походження, спосіб фіксації та технічні параметри не підтверджені. Також, наявні суттєві та необґрунтовані розбіжності у часі, зафіксованому на різних носіях, що унеможливлює встановлення часу події. Вважає, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння був істотно порушений. ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, а неодноразово намагався його пройти, однак огляд не відбувся через технічну несправність приладу. При цьому поліцейські не забезпечили проведення огляду справним засобом і не скерували особу до медичного закладу. Об'єктивні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 зафіксовані не були, а від керування транспортним засобом його не відстороняли, що є порушенням ст.266 КУпАП. З огляду на викладене, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи. Відтак захист просить скасувати протокол та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши захисника дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція №1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.5 ПДР України.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506239 від 07 листопада 2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху(а.с.1);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння наявні у ОСОБА_1 та відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.2);
-направленням на огляд водія від 07 листопада 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 було направлено для проходження огляду на стан сп'яніння до КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", від проходження якого водій відмовився (а.с.3);
постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.4).
-даними відеозапису (технічний засіб №860441), який міститься на DCD-диску (а.с. 5);
-рапортом поліцейського офіцера громади А.Клим'юка від 12 листопада 2025 року (а.с.6).
Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 07 листопада 2025 року о 17 годині 20 хвилин у селищі Богородчани по вулиці Шевченка, 31 транспортним засобом Dodge Challenger державний номерний знак НОМЕР_1 , правомірність його зупинки працівниками поліції та відмова від проходження огляду, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07 листопада 2025 року та відповідним відеозаписом доданим до протоколу.
Так, з переглянутого відеозапису вбачається, що транспортний засіб автомобіль Dodge Challenger державний номерний знак НОМЕР_1 перебував у русі, був зупинений на вимогу працівників поліції, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . На переконання суду після зупинки транспортного засобу існували достатні об'єктивні дані, які давали підстави працівникам поліції під час візуального огляду вважати, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки сп'яніння, оскільки останній мав порушення координації рухів, порушення мови, його поведінка, не відповідала ситуації, в якій він перебував.
Вказаний відеозапис узгоджується із дослідженими письмовими доказами та спростовує пояснення захисника надані у судовому засіданні.
Так на відеозаписі зафіксовано зупинка транспортного засобу працівниками поліції, пояснення причин зупинки, які є правомірними, роз'яснення прав передбачених ст. 268 КУпАП, наявність ознак алкогольного сп'яніння та вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду, ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу та його відмова від підписання протоколу.
При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Щодо доводів захисника про незаконність зупинки транспортного засобу
Доводи захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Як убачається з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, після зупинки працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що підставою для зупинки стало повідомлення, отримане по лінії «102», відповідно до якого на території АЗС ОККО водій транспортного засобу мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, сів за кермо автомобіля та почав рух. У зв'язку з цим працівники поліції здійснили перевірку зазначеної інформації.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення. Така інформація може надходити, зокрема, у вигляді повідомлень громадян, у тому числі через лінію екстреного виклику «102».
Сам по собі факт анонімності повідомлення не позбавляє поліцію обов'язку реагувати на нього, оскільки відповідно до статей 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцію покладено завдання із забезпечення публічної безпеки, охорони життя і здоров'я осіб, а також запобігання та припинення правопорушень. Повідомлення про можливе керування транспортним засобом у стані сп'яніння об'єктивно створює підвищену загрозу безпеці дорожнього руху та потребує негайної перевірки.
Отже, отримана по лінії «102» інформація про можливе керування водієм транспортного засобу в стані сп'яніння є достатньою правовою підставою для зупинки транспортного засобу з метою перевірки такого повідомлення та недопущення можливих шкідливих наслідків.
За таких обставин суд доходить висновку, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена у межах повноважень працівників поліції та відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому твердження сторони захисту про її незаконність є безпідставними.
Щодо доводів захисника про відсутність доказів керування транспортним засобом
Доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів факту руху та керування транспортним засобом ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими.
Так, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису чітко вбачається, що автомобіль Dodge Challenger, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебував у русі та був зупинений на законну вимогу працівників поліції. Після зупинки за кермом вказаного транспортного засобу знаходився саме ОСОБА_1 , що об'єктивно зафіксовано на відеозаписі та не спростовано іншими доказами у справі.
Посилання захисника на нібито невстановлене походження відеозаписів і розбіжності у фіксації часу суд оцінює критично, оскільки такі розбіжності самі по собі не спростовують зафіксований на відео факт керування транспортним засобом конкретною особою. Зміст відеозапису є послідовним, узгоджується з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та дозволяє ідентифікувати як транспортний засіб, так і особу водія.
Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили, що за кермом автомобіля перебувала інша особа або що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом у момент зупинки. Сам факт зупинки транспортного засобу під час руху та перебування особи за кермом підтверджує наявність керування в розумінні положень Правил дорожнього руху та статті 130 КУпАП.
За таких обставин суд доходить висновку, що факт руху та керування автомобілем Dodge Challenger ОСОБА_1 належним чином підтверджений матеріалами справи, а доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Щодо доводів захисника про порушення порядку огляду на стан сп'яніння
Доводи сторони захисту про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння не був проведений з вини працівників поліції, а також про відсутність відмови від його проходження, суд вважає необґрунтованими.
Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, у порядку, передбаченому вимогами ст.266 КУпАП та Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року.
Разом із тим з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 не надав чіткої та однозначної згоди на проходження огляду у медичному закладі, фактично ухилявся від виконання законних вимог працівників поліції, не сприймав належним чином роз'яснену йому процедуру огляду та не вчинив дій, спрямованих на реальне проходження медичного огляду. За таких обставин його поведінка за своїм змістом свідчить про відмову від проходження огляду в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника на технічну несправність приладу суд оцінює критично, оскільки навіть у разі неможливості проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції було запропоновано альтернативний, передбачений законом спосіб перевірки - проведення огляду в закладі охорони здоров'я, від якого ОСОБА_1 фактично відмовився.
Що стосується доводів про відсутність зафіксованих ознак сп'яніння та невідсторонення від керування транспортним засобом, суд зазначає, що сукупність зафіксованих у протоколі та на відеозаписі обставин, зокрема поведінка особи, характер спілкування з працівниками поліції та її небажання виконувати законні вимоги, дала поліцейським достатні підстави вважати, що водій може перебувати у стані сп'яніння, що й обумовило пропозицію пройти огляд.
За таких обставин суд доходить висновку, що працівники поліції діяли у межах наданих їм повноважень, дотрималися встановленого законом порядку пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння, а відмова ОСОБА_1 від його проходження є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи сторони захисту з цього приводу суд визнає безпідставними.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявне порушення ПДР України, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що заперечення адвоката ОСОБА_3 зводяться до несуттєвих недоліків роботи працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення та власної незгоди зі змістом протоколу без належного правового обґрунтування і не спростовують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не можуть бути визнані достатніми для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Враховуючи обставини справи, суд вважає накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., який слід стягнути на рахунок UA148999980313070149000009001, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./Ів.-Фр.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Копію постанови в межах строків передбачених ч.1 ст. 285 КУпАП вручити (направити) ОСОБА_4 та після набрання постановою законної сили для організації виконання направити до відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: