Справа №760/18018/25 2-а/760/1346/25
01 липня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності,
27 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним позовом, в якому просила: скасувати протокол інспектора СПДИ ВП Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Любанько Світлани серії ВАД № 632194 від 21 червня 2025 року, яким її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП; скасувати протокол ст. ДОП ВП Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Гавриловського Дмитра серії ВАД № 632243 від 21 червня 2025 року, яким її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП; скасувати протокол інспектора СПДИ ВП Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Любанько Світлани серії ВАД № 632195 від 21 червня 2025 року, яким її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов до таких висновків.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з цим, за приписами частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Даний перелік є вичерпним.
Зі змісту позову судом встановлено, що позивач оскаржує протоколи про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною третьої статті 173-2 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2020 року у справі №2-а/489/7/2016 зазначила, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначив, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того слід зазначити, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі №553/2145/16-а вказав, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 березня 2021 року у справі №643/8023/20, у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані позивачем протоколи є наслідком процесуальних дій інспекторів, що повинні бути оцінені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення та вирішенні питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а їх оскарження окремо від постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності є неможливим.
Таким чином, зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, та і взагалі не підлягає розгляду у судовому порядку, а вказані акти мають бути оцінені судом як доказ при розгляді адміністративної справи.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 554/7004/22.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
При цьому частиною сьомою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання зазначених вимог, суд роз'яснює позивачеві, що заявлений до розгляду спір не може вирішуватись у судовому порядку, а доводи позивача підлягають оцінці судом при розгляді справи про адміністративні правопорушення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про скасування протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до або через Солом'янський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна