про накладення арешту на майно
05 грудня 2025 рокуСправа № 495/9373/25
Номер провадження 1-кс/495/2458/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 05.12.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240001653 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Досудовим розслідуванням установлено, що 04.12.2025 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 04.12.2025 року, близько 17 години 00 хвилин, рухаючись по провулку Вербному у місті Білгород-Дністровський, Одеської області, невстановлена особа відкрито ривком заволоділа належною їй сумкою, в котрій знаходилися медикаменти та грошові кошти, банкнотами номіналом 500 та 1000 гривень. Загальна сума збитку складає 15 тисяч гривень.
В ході проведення досудового розслідування 04.12.2025 року було проведено огляд місця події на ділянці тротуару, навпроти будинку № 12 за адресою Одеська обл, м. Білгород-Дністровський, пров. Вербний, в ході якого, на бетонованій частині тротуару було виявлено речі, що належали потерпілому, а саме: металевий футляр від бальзаму «Зірочка», три монети номіналом 10 гривень, одна монета номіналом 5 гривень, дві монети номіналом по дві гривні та одна монета номіналом гривня, що були вилучені до паперового конверту із зазначенням вмісту.
З метою забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази доцільним буде застосування заходу по його забезпеченню, а саме арешту майна, яке є на даний час тимчасово вилученим відповідно проведеного огляду, і в подальшому використанні відповідно ст.ст.84, 91 КПК України для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, тому враховуючи викладене слідчий просив клопотання задовольнити.
Позиції сторін та явка учасників
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не з'явилися, просили клопотання розглядати за їх відсутності.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотивація суду
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12025162240001653 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.123 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2ст.167 КПК України.
Частиною другою ст.167 КПК України встановлюється, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
З матеріалів клопотання встановлено, що 04.12.2025 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 04.12.2025 року, близько 17 години 00 хвилин, рухаючись по провулку Вербному у місті Білгород-Дністровський, Одеської області, невстановлена особа відкрито ривком заволоділа належною їй сумкою, в котрій знаходилися медикаменти та грошові кошти, банкнотами номіналом 500 та 1000 гривень. Загальна сума збитку складає 15 тисяч гривень.
В ході проведення досудового розслідування 04.12.2025 року було проведено огляд місця події на ділянці тротуару, навпроти будинку № 12 за адресою Одеська обл, м. Білгород-Дністровський, пров. Вербний, в ході якого, на бетонованій частині тротуару було виявлено речі, що належали потерпілому, а саме: металевий футляр від бальзаму «Зірочка», три монети номіналом 10 гривень, одна монета номіналом 5 гривень, дві монети номіналом по дві гривні та одна монета номіналом гривня, що були вилучені до паперового конверту із зазначенням вмісту.
В обґрунтування накладення арешту на вказане майно прокурор зазначив, що воно має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а також є достатні підстави вважати, що у разі повернення тимчасово вилученого майна (речових доказів) його володільцю, останній будучи заінтересованими в кінцевому рішенні по справі, знищить, змінить, спотворить або сховає їх в іншому місці.
На виконання ч.1ст.171КПК України слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою збереження тих об'єктів, які мають статус речового доказу, збереження яких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя зазначає, що накладення арешту у вигляді заборони відчуження, виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна потребам досудового розслідування. З урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту у вигляді заборони відчуження з метою збереження речових доказів, на підставі чого клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час проведення огляду речі, а саме: металевий футляр від бальзаму «Зірочка», три монети номіналом 10 гривень, одна монета номіналом 5 гривень, дві монети номіналом по дві гривні та одна монета номіналом гривня.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6