Справа№534/2617/25
Провадження №1-кп/534/292/25
12 грудня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175520000123, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.05.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мар'ївка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, громадянка України, не працює, одружена, на утриманні нікого немає, немає інвалідності, не є учасником бойових дій, не є військовозобов'язаною, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 27.12.2017 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;
- 19.02.2020 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;
- 20.09.2021 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;
- 10.05.2022 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст. 185 ч. 1 ст. 357 ч. 3 ст. 357, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць;
- 26.01.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185 ч. 1 ст. 357 ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 2 місяці;
- 28.06.2024 звільнена по відбуттю строку покарання.
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
І.
ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що в період часу з 07.05.2025 по 14.05.2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебувала за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де в неї виник умисел на підроблення офіційних документів, а саме бланків рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, який відповідно до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, що затверджені Наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 року виписується медичним працівником закладу охорони здоров'я, з метою його подальшого використання.
Реалізуючи свій намір, направлений на підроблення бланку рецепту на лікарські засоби і медичні вироби, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Наказу МОЗ України № 360 від 19.07.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 за № 782/11062, власноручно заповнила на своє ім'я форму рецептурного бланку № 1 (ф-1) для виписування лікарських засобів і медичних виробів, що відпускаються за повну вартість, безоплатно або з доплатою, тим самим підробила офіційний документ, який видається установою та надає права або звільняє від обов'язків, а саме медичну документацію Ф-1, бланк рецепту № 1528 від 07.05.2025, бланк рецепту № 12848 від 08.05.2025, № 12289 від 14.05.2025 та бланк рецепту № 122593 від 16.05.2025 на придбання лікарського засобу «Прегабалін».
Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як підроблення офіційного документу, який видається установою та надає права, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
ІІ.
ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що 07.05.2025, близько 15 год. 55 хв. ОСОБА_4 , прибула до приміщення аптеки ФОП ОСОБА_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що бланк рецепту № 1528 від 07.05.2025 є підробленим та містить завідомо недостовірні відомості, використала вищевказаний завідомо підроблений документ, шляхом його пред'явлення та надання працівнику аптеки ФО-П ОСОБА_6 .
08.05.2025, близько 09 год. 50 хв. ОСОБА_4 , прибула до приміщення аптеки ФО-П ОСОБА_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що бланк рецепту № 12848 від 08.05.2025 є підробленим та містить завідомо недостовірні відомості, використала вищевказаний завідомо підроблений документ, шляхом його пред'явлення та надання працівнику аптеки ФО-П ОСОБА_6
14.05.2025, близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_4 , прибула до приміщення аптеки ФО-П ОСОБА_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що бланк рецепту № 12289 від 14.05.2025 є підробленим та містить завідомо недостовірні відомості, використала вищевказаний завідомо підроблений документ, шляхом його пред'явлення та надання працівнику аптеки ФО-П ОСОБА_6
16.05.2025, близько 12 год. 10 хв. ОСОБА_4 , прибула до приміщення аптечного пункту № 2 структурного підрозділу аптеки № 777 ТОВ «Стоунтрейд», що розташований за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 10, де керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що бланк рецепту № 122593 від 16.05.2025 є підробленим та містить завідомо недостовірні відомості, використала вищевказаний завідомо підроблений документ, шляхом його пред'явлення та надання співробітнику аптечного пункту № 2 структурного підрозділу аптеки № 777 ТОВ «Стоунтрейд».
Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_4 відповідає фактичним обставинам справи, нею та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченої та її показів, вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є доведеною повністю.
Обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.
Відповідно до довідки наданої КНП «ЛІЛ м. Горішні Плавні» обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, її вік, стан здоров'я, відсутність офіційного джерела доходу, сімейний стан, зокрема обвинувачена є одруженою, на утриманні нікого немає, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченої до вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченою вини у скоєних кримінальних правопорушеннях, поведінку обвинуваченої як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Судом враховано, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
У судовому засіданні прокурор просив суд ОСОБА_4 визнати винною та призначити їй покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України - пробаційний нагляд на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України - пробаційний нагляд на строк 1 рік 1 місяць. На підставі ст.ст. 70, 72 КК України призначити остаточне покарання пробаційний нагляд на строк 1 рік 1 місяць. Вирішити долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України та стягнути судові витрати з обвинуваченої на користь держави.
Захисник не заперечував проти думки прокурора.
Обвинувачена вину визнала в повному обсязі, не заперечувала проти думки прокурора.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України.
Виключно таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в порядку ст. 124 КПК України. Згідно із долученими до справи матеріалами, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 було проведено експертиз, вартість яких становить 65 517 грн. 90 коп.
Під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався і підстави застосування такого заходу забезпечення до набрання вироком законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374, 475 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання за:
- ч. 1 ст. 358 КК України - у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік;
- ч. 4 ст. 358 КК України - у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Згідно ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Витрати на залучення експертів в розмірі 65 517 грн. 90 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази у справі:
- бланк рецепту № 2478 від 12.02.2025; бланк рецепту № 12848 від 10.03.2025; бланк рецепту № 122592 від 14.05.2025; бланк рецепту № 122393 від 16.05.2025; бланк рецепту № 12285 від 09.05.2025; незаповнений бланк рецепту із печаткою; дев'ять фіксальних чеків про купівлю лікарського препарату «Габана» від 07.05.2025 чек № 0061718; від 08.05.2025; від 09.05.2025 чек № JQ6Ywpe-G3g; від 14.05.2025 чек № 0061825, чек № kcGrelonZv4; чек № LoXqcX-1Ахо та чек № ZHY8bA8jBAE; від 15.05.2025 чек № OvvMPDu-UxU; від 16.05.2025 чек № VL_xIw2_пmw; бланк рецепту № 1227593 від 16.05.2025; бланк рецепту № 12848 від 08.05.2025; бланк рецепту № 12289 від 14.05.2025; бланк рецепту № 1528 від 07.05.2025; протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 640; довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 640 - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку у день його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій, роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_7