Справа №295/17326/25
1-кс/295/6308/25
10.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирський області
ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна,
подане у кримінальному провадженні №12025065600000563 від 04.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до змісту якого, 03.12.2025 до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт заступника ЧПНУ капітана внутрішньої служби ОСОБА_5 про те що 03.12.2025 о 16:30 до ДУ ЖУВП №8 було ротою конвойної служби було доставлено ув'язнену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрівається у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Перед проведенням повного обшуку ув'язненій було запропоновано здати заборонені предмети, речі та речовини, в ході чого остання дістала зі спідньої білизни зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, зі слів ОСОБА_6 дана речовина «солі». Після цього на місце події було викликано СОГ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, якими в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, в приміщенні ДУ ЖУВП №8 в кабінеті прийому громадян, де знаходилась працівник колонії та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка добровільно надала працівникам поліції для вилучення зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, після чого вказала де саме даний згорток в неї знаходився, а саме в спідній білизні.
В ході допиту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 63 Конституції України відмовилась надавати покази відносно себе.
04.12.2025 т.в.о. заступника начальника СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який належить ОСОБА_6 , вилучений під час огляду місця події за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, визнано речовим доказом.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, дізнавач просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути предметом кримінального правопорушення та доказом факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, що належить ОСОБА_6 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власників майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1