Справа №295/17298/25
1-кс/295/6294/25
09.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна,
подане у кримінальному провадженні №42024060000000060 від 10.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 369-2 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до змісту якого, з матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, організувала незаконну схему одержання неправомірної вигоди за зловживання впливом на службових осіб за оформленні груп інвалідності особам, які насправді не мали відповідних підстав для їх оформлення. З цією метою, ОСОБА_5 вступила у попередню змову з окремими лікарями та службовими особами медичних установ, зокрема із лікарями КНП «Лікарня №1» Житомирської міської ради, КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради, КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради та ін.
Учасники змови спільно узгоджували ролі та дії, необхідні для реалізації злочинної схеми, що включало безпідставне направлення “пацієнтів» на обстеження до вказаних медичних закладів, формування фіктивних результатів лабораторних та інструментальних досліджень, які створювали видимість наявності тяжких захворювань, оформлення історій хвороб із завідомо неправдивими відомостями, що в подальшому використовувались для подання на МСЕК (експертні комісії), координацію госпіталізацій і створення штучних підстав для призначення групи інвалідності.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_5 діяла як посередник в передачі неправомірної вигоди між особами, які бажали оформити інвалідність, та медичними працівниками, які забезпечували оформлення фіктивної документації. Так, в ході проведення контролю за вчиненням злочину в рамках вказаного кримінального провадження, задокументовано 4 епізоди отримання від громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інших осіб неправомірної вигоди, загальна сума якої становить 88 000 гривень.
У той же час ОСОБА_5 безпосередньо контактувала з широким колом лікарів, посадових осіб медичних установ, а також інших осіб, за грошову винагороду яких здійснювала зловживання впливом на службових осіб за оформлення груп інвалідності особам, які насправді не мали відповідних підстав для їх оформлення, в тому числі й з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , його сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , яка користується номерами телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також її чоловіком ОСОБА_11 , який користується номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
09.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім цього у кримінальному провадженні проведено обшуки в установах охорони здоров'я, а також за місцем роботи та проживання лікарів та ОСОБА_5 , у результаті яких виявлено та вилучено речі та медичні документи, за допомогою яких встановлюються обставини, які у відповідності до ст. 94 КПК України підлягають доказуванню.
Однак, під час проведених слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні не відшукано медичні документи, в тому числі медичну карту стаціонарного хворого та інші медичні документи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містять завідомо недостовірні відомості, що можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до інформації Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, медичні документи, в тому числі медична карта стаціонарного хворого та інші медичні документи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містять завідомо недостовірні відомості, засоби зв'язку, з використанням яких ОСОБА_12 та ОСОБА_11 спілкувалися з ОСОБА_5 щодо оформлення фіктивних медичних документів, в тому числі на ім'я ОСОБА_9 , ймовірно знаходяться за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
02.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено її мобільний телефон Iphone 16 Pro MYN53J/A, серійний номер: НОМЕР_5 , з сім-картою оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_12 , оскільки під час обшуку та його поверхневого огляду у вказаному мобільному телефоні виявлено номер телефону ОСОБА_14 НОМЕР_7 , записаний в пам'яті телефону як «Ольга».
Вилучений під час обшуку мобільний долучені до матеріалів кримінального провадження №42024060000000060.
Слідчий вказує, що зазначений у даній постанові мобільний телефон має важливе значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024060000000060, оскільки є підтвердженням спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_12 , а також може бути використаний, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а тому являється речовими доказами у кримінальному провадженні.
02.12.2025 виявлений та вилучений під час обшуку мобільний телефон Iphone 16 Pro MYN53J/A, серійний номер: НОМЕР_5 , з сім-картою оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_12 , визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, у клопотанні просить судове засідання проводити без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
З огляду на вищезазначені обставини та у відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, оскільки може містити сліди вчинення злочину та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №42024060000000060 за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , мобільний телефон Iphone 16 Pro MYN53J/A, серійний номер: НОМЕР_5 , з сім-картою оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_12 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1