Справа № 274/6530/24
Провадження № 2/0274/224/25
Рішення
Іменем України
( додаткове)
11.12.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно -
02.12.2025 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
При постановленні рішення судом не вирішено питання про судові витрати ( витрати на професійну правничу допомогу та витрати на судову будівельну - екпертизу), у відшкодуванні судового збору на користь позивачки судом відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, суд вважає, що по справі необхідно ухвалити додаткове рішення і до такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3 - 5 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України, суд не вбачає необхідності викликати сторін в судове засідання, враховуючи характер вирішуваного питання.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Згідно позовної заяви представник позивачки зазначила, що позивачка попередньо понесла витрати у сумі 10000,00 грн - витрати на правову допомогу, остаточний розрахунок буде подано в останні судові засідання по розгляду справи.
20.11.2025 представником відповідача - Гуменюком О.В. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подання доказів в підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу протягом п"яти днів після ухвалення рішення.
24.11.2025 представником позивачки Ковальовою Я.В. на адресу суду скеровано клопотання про стягнення судових витрат, відповідно до якого просять суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат у цивільній справі № 274/6530/24, а саме: стягнути із Бердичівської міської ради Житомирської області та ОСОБА_2 в солідарному порядку 45 639 (сорок п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) тис.грн. 40 копійок понесених судових витрат ОСОБА_1 , з них : 20 000,00 грн - витрати на правову допомогу, 17 9263,50 грн - витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи та судовий збір в розмірі 7715,90 грн ( а.с. 217-219 ).
01.12.2025 року представником відповідачки Данквич І.А. на адресу суду скеровано заяву відповідно до якої останній зазначив, що документи про витрати на правничу допомогу додані до справи, інших додаткових витрат відповідачка не понесла ( а.с. 231).
Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
До клопотання про стягнення судових витрат, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу та судову будівельну - технічну експертизу, представником позивачки надано: договір про надання правої допомоги № 114 від 26.06.2024 року, ордер від 089.08.2024 року, Акт виконаних робіт від 20.11.2025 року, детальний опис робіт виконаних адвокатом, довідка № 11 від 26.06.2024 року про сплату гонорару в сумі 5000,00 грн, довідка № 3 від 13.02.2025 року про сплату гонорару в сумі 5000,00 грн, довідка № 18 від 20.11.2025 року про сплату гонорару в сумі 10 000,00 грн, рахунок на оплату № Т870 від 04.03.2025 року, квитанція від 10.03.2025 року на суму 17 923,50 грн ( а.с. 29, 220 - 227 ).
Як передбачено ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалося судом, 02.12.2025 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
Враховуючи, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 02.12.2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивачки понесених нею витрат на професійну правничу допомогу та судову будівельно - технічну експертизу.
Щодо стягнення з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь- які докази щодо понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, тому суд відмовляє ОСОБА_2 у стягненні з ОСОБА_1 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу .
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 133, 136,137,141,211,247,258,263-265,270,354 ЦПК України, суд
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно .
Відмовити ОСОБА_1 в стягненні з Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу та судову будівельну - технічну експертизу.
Відмовити ОСОБА_2 в стягненні з ОСОБА_1 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його постановлення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 грудня 2025 року
Суддя Т.М. Вдовиченко