Номер провадження 2/754/11454/25
Справа №754/18597/25
Іменем України
10 грудня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 120 646,50 грн.
Стислий виклад позиції Позивача
У цій справі Позивач (Новий кредитор) подав позов, у якому просить стягнути з Відповідача (Позичальника) заборгованість за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (Первісний кредитор), право вимоги за яким було набуто Позивачем на підставі договору факторингу № 28112024 від 28.11.2024.
Позивач стверджує, що Відповідач отримав кредит у розмірі 29 900,00 грн та не виконав свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з основного боргу - 29 900,00 грн, відсотків - 75 796,5 грн, штрафу -14 950,00 грн.
Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводитися.
Відповідач з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням, з наведенням відповідних підстав, що передбачені частинами п'ятою - сьомою статті 279 ЦПК України, не звертався.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається […] через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).
Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи у суді.
Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним повідомленням врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
З метою належного інформування про розгляд справи Відповідача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, крім ухвали про відкриття провадження у справі, що надсилалась Відповідачу за адресою його місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, відповідна ухвала була доведена до відома Відповідача через Портал Дія.
Додатково, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, Суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу torbagf@gmail.com та на номер тел. 0960710214, що вказані в позовній заяві та кредитному договорі.
У зв'язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
У цій справі, за умовами договору про споживчий кредит по продукту "NewShort" № 1563828 від 12.06.2024, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та Відповідачем в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Відповідач зобов'язаний був повернути кредит протягом 360 днів (пункт 1.3 Договору), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, дата остаточного повернення кредиту відповідно до Графіку платежів - 07.06.2025 (пункт 1.4 Договору).
12.06.2024 ТОВ "Селфі Кредит" через ТОВ "Пейтек" перерахувало Відповідачу кошти на платіжну картку НОМЕР_1 в сумі 29 900,00 грн (лист № 20250325-160 від 25.03.2025). Ці кошти були перераховані на виконання договору про споживчий кредит по продукту "NewShort" № 1563828 від 12.06.2024, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та Відповідачем в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відображення у договорі та довідках про рух коштів номера картки у форматі "перші шість та останні чотири цифри" (маскований номер) є прямою вимогою чинного законодавства щодо захисту інформації. Зокрема, пунктом 10 Постанови Правління НБУ № 113 від 03.11.2021 "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику..." імперативно передбачено, що договори повинні містити номер електронного платіжного засобу споживача саме у форматі ХХХХ НОМЕР. Аналогічні вимоги щодо заборони копіювання та зберігання повного номера платіжного інструменту містяться у пункті 64 Постанови Правління НБУ № 164 від 29.07.2022. Таким чином, позивач діяв у повній відповідності до вимог регулятора, і відсутність повного номера картки у наданих документах не свідчить про їх неналежність.
У справах про стягнення заборгованості розрахунок боргу та внутрішні облікові документи кредитора, лист підтвердження платіжної системи є стандартними засобами доказування. Їх доказова сила оцінюється у сукупності з іншими доказами.
Суд, оцінивши докази у сукупності, встановив, що ТОВ "Селфі Кредит" дійсно надіслало 29 900 грн на вказану банківську картку в червні 2024 року через систему ТОВ "ПЕЙТЕК" (PayTech). Надані Позивачем докази, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень зі сторони Відповідача, ненадання доказів, які б спростовували належність йому банківської карти чи факту перерахування коштів, визнає достатніми для встановлення обставин, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Позичальник не повернув суму кредиту та не сплатив проценти у визначеному розмірі згідно з Графіком платежів.
Відповідно до розрахунку Первісного кредитора, що надав Позивач, станом на 28.11.2024 у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 29 900,00 грн - тіло кредита. У цій частині Суд визнає вимоги обгрунтованими.
Позивач також нарахував 75 796,50 грн відсотки за період з 12.06.2024 по 28.11.2024 (170 днів)
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Щодо нарахування відсотків, то Суд виходить з того, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, статтю доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %".
Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).
Отже, за загальним правилом норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.
Також цим же Законом розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.
У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України "Про споживче кредитування" (дата договору - 12.06.2024), тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин. Для нових договорів діє норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.
Суд встановив, що пунктами 1.5.1, 1.7.1 Договору встановлено процентну ставку у розмірі 1,5 % в день, тобто перевищує встановлений законом максимальний розмір (1%).
Водночас умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п'ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
Тому Суд не бере до уваги розрахунок відсотків, наданий Позивачем, оскільки він ґрунтується на нікчемних умовах договору, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1% на день.
Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що за період користування з 12.06.2024 по 28.11.2024 (170 днів) кредитом у сумі 29 900,00 грн максимальний розмір процентів (1% в день) становить 50 830,00 грн (29 900 грн х 1% х 170 днів).
Отже, Суд визнає обґрунтованими вимоги в частині стягнення 29 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 50 830,00 грн заборгованості за відсотками, які підлягають задоволенню. У решті вимоги про стягнення процентів, що перевищують максимальну ставку - 1% на день, є необґрунтованими.
Позивач також нарахував Відповідачу штраф за порушення грошового зобов'язання у розмірі 14 950,00 грн за період прострочення з 01.07.2024 по 02.08.2024 відповідно до пункту 6.4 Договору.
Відповідно до частини першоїстатті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
Так, 15.03.2022 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17.03.2022.
Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд розглянув питання застосування пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у подібних правовідносинах (постанова від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23)) і зробив такі висновки:
"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення".
При ухваленні рішення у справі суд враховує також подібні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що викладені у постановах від 07.08.2024 у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13.03.2024 у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23).
Та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, не виключають необхідність застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина друга статті 4 ЦК України), а положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування неустойки (штрафу, пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.
Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за кредитним договором від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань під час воєнного стану, Позивач не має право вимагати вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у виді неустойки (штрафу, пені) за порушення грошового зобов'язання у кредитних правовідносинах за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2022 року та протягом 30 днів після його закінчення.
Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення грошового зобов'язання у розмірі 14 950,00 грн за період прострочення з 01.07.2024 по 02.08.2024.
Щодо права вимоги Позивача
Позивач має право вимагати сплату заборгованості, оскільки кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
У цій справі Позивач набув права вимоги до Відповідача за договором споживчого кредиту, що є предметом спору, на підставі договору факторингу № 28112024 від 28.11.2024, що був укладений з Первісним кредитором.
Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно достатті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина другастатті 141 ЦПК України).
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Загальна ціна позову становила 120 646,50 грн. Суд задовольнив вимоги на суму 80 730,00 грн, що становить 66,91% задоволених вимог (80 730,00/120 646,50 х 100), тому з Відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 620, 83 грн (2 422,40 х 66,91%).
Також Позивач заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідач клопотання про зменшення цих витрат не заявляв, їх неспівмірність не доводив. Застосовуючи принцип пропорційності, Суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5 352,80 грн (8 000,00 х 66,91%). Такий розмір витрат на правничу допомогу, на переконання Суду, відповідає критеріям розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (підготовка позовної заяви, розрахунків, участь у справі) та досягнутим результатом, і не покладає на Відповідача надмірного тягаря, враховуючи часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 120 646,50 грн задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614) суму заборгованості кредитним договором № 1563828 від 12.06.2024 в сумі 80 730,00 грн (з яких 29 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 50 830,00 грн заборгованості за відсотками), а також судовий збір у сумі 1 620, 83 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 352,80 грн. Загальна сума до сплати становить 87 703,63 грн (вісімдесят сім тисяч сімсот три гривні шістдесят три копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
дата підписання судового рішення 12.12.2025
Суддя Інна КОВАЛЕНКО