Справа №522/21533/25
Провадження №1-кс/522/5450/25
11 грудня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) під час розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває скарга ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Під час розгляду скарги ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 , зазначивши, що прокурор є упередженим, необ'єктивним, оскільки раніше приймав участь у справах за його участю та демонстрував упередженість та зацікавленість у результатах розгляду справи. Доказом цього, на думку скаржника є окремі судові рішення, якими задоволено його скарги в порядку ст. 303 КПКУ.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на її необґрунтованість.
Заслухавши учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заяви про відвід прокурора, дослідивши матеріали справи в обсязі, що стосуються заяви яка вирішується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України, за наслідками розгляду заяви про відвід, слідчий суддя або суд має постановити вмотивовану ухвалу.
Розглядаючи підстави для відводу, суд бере до уваги два критерії: об'єктивний та суб'єктивний.
Суб'єктивний критерій має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст.77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, суд, оцінюючи доводи ОСОБА_4 , дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що прокурор ОСОБА_6 виявляє особисту упередженість або зацікавленість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_4 безпосередньо пов'язаної із здійсненням своїх повноважень, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення прокурора до сторони кримінального провадження. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора.
Згідно із ч.3 ст.37 КПК України, якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Безпідставне задоволення необґрунтованих заяв про відвід, може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Заявником ОСОБА_4 не доведено наявність переконливих фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора ОСОБА_6 у справі за даною скаргою. Доводи заявника є необґрунтованими та не підтверджені жодним доказом. Незгода заявника із процесуальними рішеннями чи діями, прийнятими під час розгляду справ, не може бути підставою для відводу прокурора.
Розглянувши заяву ОСОБА_4 про відвід прокурора від участі у розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР, приходжу до висновку, що заява про відвід не містить підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу та за таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід прокурора.
Керуючись ст.ст.75-83, 376 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_6 від участі у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: