Номер провадження: 22-ц/813/4987/25
Справа № 505/3061/23
Головуючий у першій інстанції Івінський О. О.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів:Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначенням місця проживання дитини з батьком, за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області,
Короткий зміст вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що з 2006 року по 2010 рік перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та його батьками за адресою: АДРЕСА_1 .
Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по Котовському району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Позивач забезпечений житлом, є військовослужбовцем, може забезпечити всі необхідні умови для розвитку дитини. Всі питання щодо виховання та навчання позивач вирішує самостійно, дитина перебуває повністю на його утриманні.
З огляду на викладене, просив визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Котовський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 25 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначенням місця проживання дитини з батьком відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовним вимог, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами відсутній спір з приводу місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спірні правовідносини між батьками з приводу проживання дитини можуть вирішуватися судом лише щодо малолітньої (до 14 років), а не неповнолітньої дитини.
Неповнолітня донька сторін, згідно законодавства, самостійно вибирає собі де і з ким їй проживати з батьком чи з матір'ю, і така воля дитини має поважитися як батьками, так і суспільством в тому числі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №753/6498/15-ц та від 30.01.2023 у справі № 710/1678/18.
Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи, що на теперішній час дитині сторін - доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату подання позову до суду виповнилося 15 років, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року скасувати та заявлені позовні вимоги щодо визначення місця проживання неповнолітньої доньки задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції інтересів дитини, права батька на виховання дитини і обов'язки діяти в її інтересах, відсутність доказів того, що визначення місця проживання дитини разом з батьком буде суперечити інтересам дитини. При цьому, зауважує, що судом не враховано факту постійного проживання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, який забезпечений житлом та має постійне місце проживання, є військовослужбовцем та може забезпечити всі необхідні умови для розвитку дитини, а тому є доцільним заявлені вимоги щодо визначення місця проживання задовольнити. На думку скаржника, судом ненадана належна оцінка вказаним обставинам справи, не наведено належних мотивів відмови у задоволенні відповідних вимог.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 25 липня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з додатками отримано у відповідності до положень п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Органом опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області копію апеляційної скарги з додатками отримано 01 квітня 2025 року та 08 квітня 2025 року отримано копію ухвали про відкриття апеляційного провадження в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності доп. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності доп. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України
Органом опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області судову повістку отримано 30.10.2025 року в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Адвокатом Івасишиним В.П., який діє від імені ОСОБА_1 (згідно долученої копії ордеру на надання правничої допомоги та копії договору від 25 лютого 2025 року) подано клопотання про проведення розгляду справи призначеної на 11.12.2025 року за його відсутності, апеляційну скаргу просить задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами відсутній спір з приводу місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спірні правовідносини між батьками з приводу проживання дитини можуть вирішуватися судом лише щодо малолітньої (до 14 років), а не неповнолітньої дитини.
Неповнолітня донька сторін, згідно законодавства, самостійно вибирає собі де і з ким їй проживати з батьком чи з матір'ю, і така воля дитини має поважитися як батьками, так і суспільством в тому числі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №753/6498/15-ц та від 30.01.2023 у справі № 710/1678/18.
Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи, що на теперішній час дитині сторін - доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату подання позову до суду виповнилося 15 років, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16 червня 2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по Котовському району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 26.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 жовтня 2008 року, актовий запис № 15.
Відповідно до характеристики наданої Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за № 20-25/471 від 06 липня 2023 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час, перебуває на військовій службі.
ОСОБА_4 навчається в 10 класі Малофонтанському опорному закладі освіти Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, дитина проживає у батька ОСОБА_1 , який займається її вихованням, що підтверджується довідкою Малофонтанського опорного закладу освіти Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за № 190 від 05 липня 2023 року.
З довідки наданої виконавчим комітетом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за № 20-25/470 від 06 липня 2023 року, до складу сім'ї ОСОБА_1 входить його донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 102 від 21 травня 2024 року визначено місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до положень ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. (ч. 1 ст. 161 СК України).
Згідно ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 160 СК України прямо передбачено, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21 вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України. У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і на час звернення до суду з позовом та розгляду справи у суді першої інстанції йому виповнилося 14 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства він може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц, від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21, від 02 листопада 2023 року по справі № 592/7624/22.
Тобто, законом не передбачено встановлення місця проживання дитини, якій виповнилося чотирнадцять років за рішенням суду.
З долученого до позовної заяви копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконкомом В. Фонтанської сільської ради Котовського району Одеської області в книзі реєстрації народжень зроблено відповідній актовий запис № 15.
Із позовними вимоги щодо встановлення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , позивач звернувся до суду 01 серпня 2023 року. Отже на момент звернення ОСОБА_1 до суду із позовом визначення місця проживання дитини, ОСОБА_4 , виповнилося повних чотирнадцять років, та яка, з огляду на положення ст. 160 СК України, вже наділена правом на самостійне визначення місця свого місця проживання з батьком/матір'ю.
При цьому, наявними матеріалами справи не встановлено наявність будь-якого спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо місця проживання ОСОБА_4 в розумінні ст. 161 СК України.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже виповнилося чотирнадцять років, та в розумінні положень ст. 160 СК України, з огляду на пряму вказівку даної статті, дитина, якій виповнилося чотирнадцять років наділена правом самостійного вибору місця проживання з матір'ю або батьком та відповідно законом не передбачено вирішення даного питання в судовому порядку, що узгоджується зі сталою судовою практикою розгляду даної категорії справ.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко