Номер провадження: 22-ц/813/6754/25
Справа № 521/28030/23
Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 червня 2025 року,
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Зазначає, що починаючи з 2020 року відео верифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
12.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12.02.2019 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Анкету-заяву підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 30.03.2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.03.2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим, та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 02.11.2023 року становить 45054,91 гривень, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 45054,91 гривень, заборгованість за пенею - 0,00 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 гривень.
Позивач посилався, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.02.2019 року у розмірі 45054,91 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хаджибейський районний суд м. Одеси рішенням від 16 червня 2025 року позов - задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 12.02.2019 в розмірі 45054,91 грн та судовий збір 2684 грн.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився із договором та отримав примірники вищевказаних документів у мобільному додатку, зобов'язався виконувати умови кредитного договору. Фактичне отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою про рух коштів по картці від 28.03.2024. З виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, за період користування карткою з 12.02.2019 по 06.04.2023 останнім витрачені 181277,06 грн, поповнення картки здійснено на 136222,15 грн. Внесені відповідачем кошти на картку є значно меншим за поточні витрати. Про зміну кредитного ліміту Банк повідомляв відповідача шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Зазначене узгоджується із п. 3 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, зазначив, що договір не оспорений.
Суд зазначив, що за випискою про рух коштів на рахунку відповідача баланс складає (мінус) 10054,91 грн; заборгованість становить 45054,91 грн. Спірна заборгованість складається з повністю використаного ліміту в розмірі 35000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 10054,91 грн.
Суд дійшов висновку, що враховуючи вищевикладене станом на 02.11.2023 за період з 03.01.2020 по 02.11.2023 заборгованість за спірним договором становить 45054,91 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом заборгованості (тілом кредиту). Розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить ??? скасувати рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 червня 2025 року у справі № 521/28030/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила, тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, Умови і Правила, надані разом із позовною заявою не містять підпису відповідача. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі. Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості та виписка не є первинними документами, складені банком в односторонньому порядку. Вважає, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дійсну суму заборгованості. Банк не надав виписки по картковому рахунку, яка б відображала всі операції (зарахування кредитного ліміту, списання коштів, нарахування відсотків та комісій, внесення платежів тощо).
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 21.07.2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз'яснив АТ «Універсал Банк» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 21.07.2025 року отримала 23.07.2025 року о 19:36:19 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
АТ «Універсал Банк» копію ухвали про відкриття провадження від 21.07.2025 року та копію апеляційної скарги отримало 23.07.2025 року о 19:40:31 та 18.07.2025 року о 22:51:07 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від АТ «Універсал Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що підписуючи Анкету-заяву, клієнт погодився що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (пункт 2 Анкети-заяви). Підписанням цього Договору, Клієнт підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (пункт 3 Анкети-заяви). У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви). Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору.
Позивач зазначає, що відповідно до виписки про рух коштів, баланс на кінець періоду складає (мінус) - 10054,91 грн. Сама ж заборгованість складає 45054,91 грн. та складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту та суми овердрафту (мінусу по картці). Овердрафт (мінус) - 10054,91 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, неустойці. При цьому, банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами (п.п. 4.23 розділу 2 Умов і правил). Посилається, що доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 45054,91 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючі позовні вимог суд першої інстанції виходив з того, що підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився із договором та отримав примірники вищевказаних документів у мобільному додатку, зобов'язався виконувати умови кредитного договору. Фактичне отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою про рух коштів по картці від 28.03.2024. З виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, за період користування карткою з 12.02.2019 по 06.04.2023 останнім витрачені 181277,06 грн, поповнення картку здійснено на 136222,15 грн. Внесені відповідачем кошти на картку є значно меншим за поточні витрати. Про зміну кредитного ліміту Банк повідомляв відповідача шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Зазначене узгоджується із п. 3 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, зазначив, що договір не оспорений.
Суд зазначив, що за випискою про рух коштів на рахунку відповідача баланс складає (мінус) 10054,91 грн; заборгованість становить 45054,91 грн. Спірна заборгованість складається з повністю використаного ліміту в розмірі 35000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 10054,91 грн.
Суд дійшов висновку, що враховуючи вищевикладене станом на 02.11.2023 за період з 03.01.2020 по 02.11.2023 заборгованість за спірним договором становить 45054,91 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом заборгованості (тілом кредиту). Розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин).
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості.
Згідно з п.3 анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6).
Згідно з п.11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
З огляду на викладене, слід вважати, що сторони уклали електронний правочин із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 12.02.2019 року, а також засвідчив, що він ознайомлений кредитодавцем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 12.02.2019 року між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи за карткою monobank, паспорт споживчого кредиту чорної карти monobank; розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.02.2019 року, укладений між Універсал банк та клієнтом - ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відповідач користувався карткою та сплачував відсотки. Станом на 02.11.2023 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 45054,91 грн. В подальшому позивач також надав виписку по рахунку відповідача за період з 12.02.2019 року по 02.11.2023 року, довідку про наявність рахунку від 28.03.2024 року, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
Колегія суддів вважає, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)).
Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач, зазначаючи про те що наданий стороною позивача розрахунок заборгованості та виписка не є первинними документами, складені банком в односторонньому порядку, не надав жодних доказів та відомостей, зокрема щодо неналежності відповідачу банківської картки, зазначеної у договорі, або виписки з рахунку, з якого б вбачалось не отримання коштів тощо.
Посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи належних доказів заборгованості за кредитним договором, які б відповідали вимогам первинних документів, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
На підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) зі строком дії картки до жовтня 2014 року.
З наданої банком виписки про рух коштів по картці відповідача від 28.03.2024 року за період з 12.02.2019 року по 02.11.2023 року вбачається, що відповідач після відкриття рахунку неодноразово здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку через банкомат, здійснював покупки та переказ коштів на картку, поповнював рахунок мобільного телефону, який зазначав в анкеті-заяві, так й поповнював картку.
Отже, виписка про рух коштів по картці є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, сплати послуг карткою, часткове погашення заборгованості.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 12.02.2019 року відповідачу встановлена кредитний ліміт в розмірі 5000,00 грн; 12.02.2019 року - 0 грн; 20.07.2019 року 2500,00 грн; 26.07.2019 року 0 грн; 30.12.2019 року 2500,00 грн; 24.01.2020 року 20000,00 грн; 15.06.2020 року 35000,00 грн.
З виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, за період користування карткою з 12.02.2019 по 06.04.2023 останнім витрачені 181277,06 грн, поповнення картку здійснено на 136222,15 грн.
Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами узгоджено: пільгова процентна ставка 0,00001 річних; базова процентна ставка 3,1 % в місяць; комісія за зняття готівки на суму що перевищує залишок власних коштів 4% від суми зняття.
Відповідно до наданої позивачем виписки про рух коштів на рахунку відповідача баланс складає (мінус) 10054,91 грн, а загальна сума заборгованості складає 45054,91 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного відповідачем кредитного ліміту у сумі 35000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 10054,91 грн.
Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до п. 5.20 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою відповідачем було проведено поповнень карткового рахунку на суму 136222,15 грн. За весь час користування карткою відповідачем було проведено витрат по картці на суму 181277,06 грн. А тому сума коштів, яка не була повернута Банку (позивачу) становить 45054,91 грн (181277,06 грн - 136222,15 грн).
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково, на власний розсуд, здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла вказана позивачем заборгованість.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі. Як вбачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , останній користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору, що не спростовано доводами апеляційної скарги відповідача, як не спростовано і розрахунку заборгованості та її відсутності.
Отже суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, правильно визначився з характером спірних правовідносин та вірно застосував норми права, та як наслідок дійшов правомірного ви сновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка обґрунтована доказами, наявними у матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та висновків, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 червня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко