Номер провадження: 22-ц/813/6254/25
Справа № 491/162/24
Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»,
на заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 14 травня 2025 року,
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якої зазначило, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Зазначає, що починаючи з 2020 року відео верифікація працівником банку дистанційно; дія шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
12.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами та правилами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 27.09.2023 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.09.2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим, та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 05.12.2023 року становить 11052,34 гривень, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 11052,34гривень, заборгованість за пенею 0,00 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0,00 гривень.
Позивач посилався, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
АТ «Універсал Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.12.2023 року у розмірі 11052,34 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ананьївський районний суд Одеської області заочним рішенням від 14 травня 2025 року відмовив у задоволені позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 12 вересня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 05 грудня 2023 року. Відповідно до вказаного розрахунку відповідач має перед позивачем заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11052 гривні 34 копійки.
Проте, з урахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку по кредитній картці відповідача, а саме рух коштів відповідно, суд вважав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у вигляді кредиту та у якій саме сумі, факт користування відповідачем грошовими коштами, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, як про це зазначає позивач. Розрахунок заборгованості в даному випадку не є первинним документом банку, отже не є достатнім доказом використання відповідачем кредитних коштів у межах кредитного ліміту. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 12 вересня 2020 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 14 травня 2025 року по справі № 491/162/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вище зазначеними умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Скаржник зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц, провадження № 61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі, та ОСОБА_1 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження позивач отримав в особистому кабінеті Електронного суду 03.07.2025 року, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримав 26.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 11052,34 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 12 вересня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 05 грудня 2023 року. Відповідно до вказаного розрахунку відповідач має перед позивачем заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11052 гривні 34 копійки.
Проте, з урахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку по кредитній картці відповідача, а саме рух коштів відповідно, суд вважав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у вигляді кредиту та у якій саме сумі, факт користування відповідачем грошовими коштами, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, як про це зазначає позивач. Розрахунок заборгованості в даному випадку не є первинним документом банку, отже не є достатнім доказом використання відповідачем кредитних коштів у межах кредитного ліміту. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 12 вересня 2020 року.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин).
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що 12.09.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Положенням п. 6 анкети-заяви визначено, що відповідач просив вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі удосконалений електроннийпідпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03 НОМЕР_3 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій.
Підписуючи анкету-заяву відповідач надав право та доручив АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал банк», без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 анкети-заяви).
З огляду на викладене, слід вважати, що сторони уклали електронний правочин із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції не дослідив механізм отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами узгоджено: пільгова процентна ставка 0,00001 річних; базова процентна ставка 3,1 % в місяць; комісія за зняття готівки на суму що перевищує залишок власних коштів 4% від суми зняття.
Дата надання вказаної інформації є датою підписання договору кваліфікованим електронним підписом кредитодавця.
Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 12.09.2020 року, а також засвідчив, що він ознайомлений кредитодавцем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 12.09.2020 року між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.09.2020 року, укладений між Універсал банк та клієнтом - ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відповідач користувався карткою та сплачував відсотки. Станом на 05.12.2023 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 11052,34 грн.
Колегія суддів вважає, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює в повному обсязі відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)).
При вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, особливо при заочному порядку розгляду справи.
В суді першої інстанції відповідач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відзив на позовну заяву не надав.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач, який отримав копію ухвалу про відкриття провадження та апеляційну скаргу, будь-яких заперечень щодо вимог позивача про стягнення суми боргу не подавав, суд враховує положення частин першої, другої, п'ятої статті 12, частин першої, сьомої статті 81 ЦПК України.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості, оскільки останній підписав анкету-заяву, погодився на те, що ознайомлений з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», щомісячно здійснював погашення заборгованості, та за відсутності доказів щодо наявності інших підстав для здійснення щомісячної плати та відсутності доказів на спростовування наданого позивачем розрахунку заборгованості колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі заявленому позивачем.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким з ОСОБА_1 стягнути на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 11052,34 грн.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25851302748 від 12.02.2024 року.
За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4542 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору.
Оскільки позовна заява та апеляційна скарга підлягають задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7570 грн.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Універсал Банк» задовольнити.
Заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 14 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором від 12.09.2020 року у розмірі 11052,34 грн та судовий збір в розмірі 7570 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко