Номер провадження: 22-ц/813/5891/25
Справа № 496/3049/24
Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»,
на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 квітня 2025 року,
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. 15.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 15.07.2020 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Анкету-заяву підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 30.03.2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.03.2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим, та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 28.04.2023 став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 11.02.2024 року становить 18325,11 гривень, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 18325,11 гривень, заборгованість за пенею - 0,00 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 гривень.
Позивач посилався, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.07.2020 року у розмірі 18325,11 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Біляївський районний суд Одеської області заочним рішенням від 10 квітня 2025 року відмовив у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що банком не надається жодного доказу, що свідчив би про виконання позивачем електронних довірчих послуг, що позбавляє суд можливості надати оцінку доказам, які є неповними; позивачем не надано жодних доказів передання грошей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України), належного/неналежного виконання сторонами взятих на себе за договором про надання банківських послуг зобов'язань. Банк у позові не вказує, яким чином виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту (дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; суми вхідного залишку за рахунком; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суми оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку) з урахуванням того, що розрахунок заборгованості починається з 06.11.2021 року, хоча Анкета-заява підписана відповідачем 15.07.2020 року. Окрім того, у позові вказується тільки на те, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Ні зі змісту позовної заяви, ні з наданого Банком розрахунку заборгованості не вбачається отримання відповідачем кредиту у розмірі - 15000,00 гривень.
Суд зазначив, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15.07.2020 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (29.04.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Отже, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» та Тарифи, в яких відсутній підпис боржника, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З розрахунку заборгованості вбачається внесення відповідачем сум в рахунок погашення боргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ «Універсал Банк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, але в зв'язку з тим, що позивачем не надано виписки з рахунку відповідача, відкритого на підставі Анкети-заяви від 15.07.2020 року, суд позбавлений можливості фактично надати оцінку правам які вимагають захисту та є предметом спору, а тому беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, підстави для задоволення позову - відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
АТ «Універсал Банк» в апеляційній скарзі просить ???скасувати заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 квітня 2025 року по справі № 496/3049/24 та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 15.07.2020 року задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Скаржник зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц, провадження № 61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов?язком боржника.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 04.07.2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз'яснив ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
АТ «Універсал Банк» копію ухвали про відкриття провадження від 04.07.2025 року отримав 05.07.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження від 04.07.2025 року та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 18325,11 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України..
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства підстави і предмет позову визначає позивач. Суд визначає правову природу відносин між сторонами спору (надає правову кваліфікацію відносинам сторін), визначає норму матеріального права, яка регулює правовідносини сторін. Банк у позові не вказує, яким чином виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту. У позові зазначається лише те, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Ні зі змісту позовної заяви, ні з наданого Банком розрахунку заборгованості не вбачається отримання відповідачем кредиту у розмірі - 15000,00 гривень.
Суд вважав, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15.07.2020 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (29.04.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року (Справа № 697/302/20).
Суд зазначив, що АТ «Універсал Банк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, але в зв'язку з тим, що позивачем не надано виписки з рахунку відповідача, відкритого на підставі Анкети-заяви від 15.07.2020 року, суд позбавлений можливості фактично надати оцінку правам які вимагають захисту та є предметом спору.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Судом встановлено, що 15.07.2020 року відповідач звернувся до AT «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідач звернувся до AT «Універсал Банк» з питання відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 у гривні та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Анкета-заява не містить вказівки про кредитний ліміт та суми кредиту, яка була отримана відповідачем, строк надання грошових коштів, строк їх повернення, відсутні будь-які посилання на вид картки, з якої відповідач міг отримувати грошові кошти, умова про отримання цієї картки відповідачем, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру тобто, сторони не досягли істотних умов кредитного договору.
В Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 15.07.2020 року, яка підписана особисто ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором б/н від 15.07.2020 року, копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, копію Тарифів Чорна картка monobank від 27.11.2021 року, копію Паспорта споживчого кредиту Чорна картка monobank, ксерокопію паспорта відповідача.
Матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення 15.07.2020 року ОСОБА_1 з основними умовами кредитування. Так, позивачем до позовної заяви додано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, в яких зазначено про те, що чинна редакція затверджена Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, набирає чинності з 27.11.2021 року.
Отже позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції долучені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank від 27.11.2021 року, які затверджені вже після підписання ОСОБА_1 анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 15.07.2020 року. Та вказані документи не містять підпису відповідача ні рукописного, ні електронного.
Матеріали справи не містять Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, діяли на час підписання анкети-заяви відповідачем, і підписані останнім та не містять підтверджень, що саме ці Умови та правиларозумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Слід зауважити, що Паспорт споживчого кредиту за програмою Чорна картка monobank не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Крім того, в розділі 7 вказаного Паспорту зазначено, що наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2023 року. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 11.02.2024 року у сумі 18325,11 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 18325,11 грн; заборгованість за пенею - 0 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Вказані висновки відповідають позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц.
Проте у матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 15.07.2020 року.
Отже позивачем не надано доказів на підтвердження видачі суми кредитних коштів, які просить стягнути з відповідача.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Про наведене вказав Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, зокрема банківська виписка з рахунку відповідача, яка є первинним бухгалтерським документом і належним доказом виникнення та розміру заборгованості у відповідності до ст.ст. 77-78 ЦПК України, а також ознайомлення відповідача з правилами користування кредитною карткою відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
В оцінці поведінки та способу ведення справ банком суд апеляційної інстанції враховує те, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.
Доводи скаржника про те, що відповідач доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором не надав, колегія суддів відхиляє, оскільки доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що наданий позивачем розрахунок є належним доказом, який підтверджує суму заборгованості, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такий розрахунок не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, не підтверджує виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку, а виписки з карткового рахунку відповідача позивачем надано не було.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко