Справа № 308/7306/25
03 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
представника позивача - прокурора Ніроди М.В.,
представника Ужгородської міської ради - Белякова А.І.,
представника відповідача - Глеби П.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних, та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , згідно з якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Ужгородської міської ради грошові кошти у сумі 1892161,09 грн, з яких: 1151799,13 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі; 624866,49 грн - інфляційні нарахування, 115495,47 грн - 3% річних.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача на стадії підготовчого провадження подано клопотання про закриття провадження у цій справі.
Представник відповідача вказує, що у даній справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із здійсненням ОСОБА_1 будівництва багатоквартирного житлового будинку з будівлями комерційного призначення по АДРЕСА_1 . Відтак, спірні правовідносини безпосередньо стосуються саме підприємницької діяльності, оскільки, як вбачається з позовної заяви, відповідач як замовник будівництва повинен був сплатити кошти пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта, а саме: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 », тобто, у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності. Виходячи із положень статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою (2) цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці. З аналізу вказаних законодавчих положень представник відповідача підсумовує, що до юрисдикції господарських судів віднесені справи, в яких спір виник в ході укладення, зміни, розірвання чи виконання правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; спір стосується правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язань, сторонами якого є юридичні особи та/або фізичні особи - підприємці.
Статтею 128 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачає, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як стверджує представник відповідача саме діяльність по комерційній забудові та систематичному (60 операцій) продажу нерухомості вважається підприємницькою (господарською) діяльністю в розумінні законодавства України. Відтак, сплата пайової участі за результатами будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , як господарської діяльності, є предметом майново-господарських зобов'язань, оскільки очевидним є факт того, що будівництво багатоквартирного житлового будинку ведеться саме в цілях та для підприємницької діяльності, тобто з метою отримання прибутку.
Отже, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з договору, спір, котрий виник між позивачем, який є юридичною особою та відповідачем ОСОБА_1 належить до господарської юрисдикції, має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.
Представник відповідача вважає, що провадження за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних, та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої (1) статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.
Прокурор заперечив доводи представника відповідача щодо непідвідомчості спору, зважаючи на відсутність статусу у відповідача суб'єкта підприємницької діяльності станом на введення спірного об'єкту нерухомості в експлуатацію.
Заслухавши позиції учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до приписів статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 , виступаючи забудовником, значилася у дозвільних документах як фізична особа-підприємець чи представник юридичної особи, доказів, що остання набула статусу фізичної особи-підприємця станом на дату введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , сторонами не надано.
Відтак, підстави для розгляду спору, що є предметом розгляду у даній цивільній справі, у порядку господарського судочинства відсутні.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі належить відмовити.
Керуючись ст. 13, 255, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Дата складення повного тексту ухвали - 08 грудня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик