СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19704/24
пр. № 2-а/759/26/25
03 березня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенько М.Ф.,
за участю секретар судового засідання Пушкарського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 на виконання приписів абз. 4 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, своєчасно уточнив свої персональні дані (в межах 60-денного терміну), що підтверджується відміткою в електронному військово-обліковому документі з сервісу «Резерв+».
Разом з цим, 10.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено Постанову №1841 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. При цьому, з вказаної Постанови вбачається, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що він не своєчасно уточнив свої персональні дані.
Вважає дану постанову не обґрунтованою та незаконною. У зв'язку з чим просить її скасувати та закрити провадження по справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 01.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 10.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено Постанову №1841 у справі про адміністративне правопорушення позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізаціютягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1, 7 та абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ст.258 ч.4 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Диспозиція ч.3 ст.210 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Чинна редакція ст. 210 КУпАП, викладена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 19.05.2024.
Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (в редакції чинній станом на 01.07.2024) не містить пункту 10-1.
При цьому, згідно з ч.2 пп.10-1 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (в редакції чинній станом на 01.07.2024), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Пункт 1 доповнено підпунктом 10-1 згідно з Постановою КМ № 563 від 16.05.2024, яка набрала законної сили 18.05.2024.
Згідно з ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Оскаржувана постанова містить посилання на норму закону, вимоги якого порушені, - ч.2 п.10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та посилання на ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Однак п.10-1 у Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», про порушення якого йдеться в постанові, взагалі не існував станом на дату складення цієї постанови.
Посилання на порушення неіснуючої норми не може бути підставою для застосування наслідків ч.3 ст. 210 КУпАП.
Щодо порушення позивачем ч.2 пп.10-1 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (в редакції чинній станом на 01.07.2024), за яким призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон, то такий обов'язок призовників, військовослужбовців та резервістів існував станом на дату складення постанови.
Процедуру перевірки військово-облікових документів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Цим Порядком (п.49) передбачено, що У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно з п. 52 цього Порядку, під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в розвідувальних органах, то процес фото- і відеофіксації пред'явлення такими особами документів не здійснюється.
Пункт 54 цього Порядку містить посилання на те, що у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому примітка ст. 210 КУпАП містить застереження, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Проте суду не надано доказів, що уповноваженими особами перевірено функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.
Натомість позивач перебуває на військовому обліку та не являється порушником військового обліку. Інформація про його місце проживання наявна в інформаційній базі даних.
Варто також зауважити, що свій обов'язок з приводу оновлення даних, визначений Законом «Про військовий обов'язок та військову службу», позивач станом на 01.07.2024 не порушував.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
На переконання суду, встановлені обставини у сукупності свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова. Однак постанова є предметом оскарження між сторонами та не може розглядатись як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки відповідачами не надано жодного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та взагалі не надано заперечень щодо позову.
Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 242-246, 262, 286 КАС України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.09.2024 №1841 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Сенько М.Ф.