печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59278/24-ц
17 січня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., ознайомившись із заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» і доданими до неї матеріалами про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги,
До Печерського районного суду м. Києва в порядку наказного провадження надійшла вище вказана заява про видачу судового наказу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Як вбачається із заяви та доданих документів, заяву обґрунтовано тим, що між заявником та боржником були укладені договори від 08.06.2007, 15.03.2019, 12.02.2020, 19.02.2016, 13.07.2018, 19.02.2016, предметом яких була своєчасна сплата боржником рахунків за надані заявником телекомунікаційні послуги. Боржник не оплатив отримані ним вказані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 15.08.2020 у сумі 5672,66 грн.
Відповідно до копії претензії від 23.12.2020 сума заборгованості за надані послуги становить 5672,66 грн станом на 23.12.2020, а відповідно до розрахунку, доданого до претензії, сума заборгованості за надані послуги становить 5672,66 грн, з яких 3183,82 грн сума боргу та 2488,84 грн сума штрафів.
Отже, із змісту заяви та доданих до заяви документів, суд позбавлений можливості встановити період, за який були нараховані заборгованість за надані послуги та штрафи, в тому числі у заяві не вказаний період, за який підлягає стягненню заборгованість з боржника за надані послуги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, з матеріалів заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у заявника безспірного права грошової вимоги, а саме права на стягнення заборгованості з боржника за надані комунікаційні послуги, з огляду на надані заявником докази, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що він не позбавлений права звернутись до суду для повторного звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження після усунення її недоліків, а також із вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 160-161, 163, 165-166, 263, 352-355 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ГУРТОВА