Справа № 756/15146/25
Номер провадження № 1-кп/756/1888/25
21 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва угоду про примирення, укладену в кримінальному провадженні, яке внесене 05.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001495, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України
У невстановлений досудовим розслідуванням день та час ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин придбав через мережу інтернет телескопічну палицю, яку став носити при собі.
07.01.2025, близько 20:40 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будівлі за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 57, маючи при собі без передбаченого законом дозволу телескопічну палицю, яка знаходилася в його особистому рюкзаку, був зупинений працівниками поліції та в ході огляду місця події, у ОСОБА_4 було виявлено і вилучено вказану телескопічну палицю, яка, відповідно до висновку експертного дослідження, відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії.
Отже ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
22.09.2025 між прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі статей 36, 468, 469, 470, 472, 473, 476 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 05.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001495.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах та зобов'язався беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість в обсязі пред'явленої підозри. Сторони узгодили призначити ОСОБА_4 необхідне та достатнє для його виправлення покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - у виді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів громадян для працездатних осіб, що дорівнює 17000 грн.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним злочину, описаного в угоді та обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, за участі захисника без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся, засуджує свою поведінку.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені статтями 469, 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 також вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому вказана угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, оскільки пропозицію укладення угоди було спрямовано саме стороною захисту.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469, ст. 468 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків , нетяжких злочинів, тяжких злочинів ( крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.
Оскільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, доведеною суд уважає і винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
На підставі викладених в угоді обставин, а також установлені під час розгляду угоди відомостей особистості обвинуваченого, пояснень, які надані захисником та обвинуваченим, які не заперечувались прокурором в судовому засіданні, на думку суду існують обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття.
Між тим, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
У силу положень ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 2 ст. 263 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості 22.09.2025 між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам статей 469, 472 КПК України.
Також суд бере до уваги, що прокурором було враховано вимоги статей 469, 470 КПК України щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні нетяжкого злочину, який надавав показання щодо інкримінованого йому злочину. Отже, умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням в угоді покарання відповідає вимогам закону, а отже відповідно до умов угоди ОСОБА_4 слід призначити це покарання.
Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65, 69 КК України, ступеню тяжкості злочинів та особистості обвинуваченого з урахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстав для його застосування не вбачається.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертизи, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Питання речових доказів підлягає вирішенню, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 174, 368-371, 373, 374, 395, 468, 469, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.09.2025 між прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у рамках кримінального провадження, внесеного 05.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001495, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/2235-ХЗ від 13.01.2025 в сумі 2387,70 грн. на користь держави.
Речові докази: телескопічну палицю, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій в порядку, передбаченому ст. 376, 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1