справа № 208/7990/25
провадження № 2-а/208/121/25
Іменем України
20 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 06 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , винесено постанову № 14/3272 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В постанові зазначено, що 06.06.2025 відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП за те, що в умовах дії на території України воєнного стану він порушив вимоги абз 2ч.1 ст 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Під час розгляду протоколу громадянин ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 528, складеного відносно нього відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу додано лише копію посвідчення водія, та довідка про до ставлення, копія повістки,копія поштової документації (якої саме невідомо), докази винуватості особи у вчиненні правопорушення відсутні. Тобто, ніяких доказів скоєного правопорушення а ні посадовою особою, що складала адміністративний протокол відносно нього., а ні особою, що його розглядала та виносила постанову про притягнення до адміністративного правопорушення, надано та оцінено не було. Вказує, що до протоколу не додано доказів отримання повістки № 0610237439700 від 07.03.2025 року (розписки про отримання, або поштового вручення). При вирішенні питання про наявність вини у його діях посадовими особами не вивчалися зазначена повістка, ні в протоколі № 528, ні в постанові № 14/3272 не вказано як саме було вручено повістку, або як саме від ії отримання відмовився, або присутній доказ належного повідомлення особи про повістку ТЦК.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 14/3272 від 06.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити;
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 19 червня 2025 відкрито провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження, на підставі наданих сторонами доказів.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою начальника начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , винесено постанову № 14/3272 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
В оскаржуваній постанові від 03 червня 2025 зазначено, що в особливий період і під час дії воєнного стану був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , був належним чином оповіщений засобами поштового зв'язку, а саме повіткою: ТЦК № НОМЕР_1 була направлена 07.03.2025 рекомендованим поштовим відправленням №0610237439700 на його ім'я про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 на 14 год. 00 хв., з метою уточнення даних. У вказану дату та час не з'явився за викликом.
Тобто допустив порушення законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період.
На підставі цього ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, що становить 17 000 грн.
Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що охоплюється дією особливого періоду.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, окрім іншого зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), у п. 21 якої встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Частиною 2пункту 41Постанови Кабінету Міністрів України від 16травня 2024року №560 у нормовано, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів,Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою,що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день про ставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи,повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки підчас уточнення своїх облікових даних; день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день про ставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідно до протоколу №528 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КупАП від 03.06.2025 року, в якому зазначається пояснення ОСОБА_1 , що він не отримував повістку.
Відповідно зазначеного номеру рекомендоване поштове відправлення 0610237439700 не містить доказів отримання повістки ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено, що жодна з умов ч.2 п.41 Порядку №560 для визнання повістки врученою не настала. Факт відправлення листа сам по собі не є доказом належного повідомлення, якщо лист не вручено адресату з причин, не залежних від нього.
Також суд зазначає, що Правила надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 №270) зобов'язують працівників пошти у разі відсутності адресата при кур'єрському врученні повідомити його телефоном (за наявності номера) та/або залишити повідомлення в поштовій скриньці (п.82 Правил).
Проте суду не надано жодних доказів того, що співробітник поштового відділення телефонував ОСОБА_1 , чи залишав письмове повідомлення про надходження рекомендованого листа.
Таким чином, суд доходить висновку, що Відповідач не забезпечив належного оповіщення Позивача про виклик до ТЦК, Позивач не отримував повістки і не був обізнаний про необхідність явки, а отже у нього не виник обов'язок з'явитися до ТЦК 03.06.2025 о 14 год. 30 хв., а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3ст.286КАС України визначено,що за наслідками розгляду справи з приводу рішень,дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд виважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , винесено постанову № 14/3272 від 06.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. скасуванню з одночасним закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.2,9,90,205,269,286,295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 14/3272 від 06 червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.