Номер провадження 22-ц/821/1965/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №697/2949/24 Категорія: 351000000 Деревенський І. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
09 грудня 2025 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук Андрій Володимирович;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство;
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство - адвокат Гарбазей Дмитро Олександрович;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство - адвокат Гарбазей Дмитро Олександрович;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» - адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, розміру інфляції та пені, розірвання договору оренди землі,
30.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, розміру інфляції, розміру пені та розірвання договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7121582700:03:001:0119 загальною площею 2,0646 га. з цільовим призначенням: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно договору оренди №118 від 22.02.2016 року передана ТОВ «Гладківщинське ХП» строком на 10 років, про що було здійснено державну реєстрацію відповідного речового права.
Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номерам № 7121582700:03:001:0120 загальною площею 2,0646 га. з цільовим призначенням: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно договору оренди № 110 від 07.02.2015 року передана ТОВ «Гладківщинське ХП», строком на 10 років, про що було здійснено державну реєстрацію відповідного речового права.
Вказує, що з урахуванням дії зазначених договорів оренди відповідач кожного року до 30 листопада як мінімум зобов'язаний здійснити виплату орендної плати відповідачу в загальній сумі 8308,06 грн. (4531.67+3776.39)
Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджені документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідач жодного разу не здійснював перегляд розміру орендної плати. Виплату розміру орендної плати здійснює виключно на власний розсуд, чим прямо порушує зазначені договірні зобов'язання.
У 2022 році відповідачем сплачено сукупний розмір орендної плати в сумі 6655 грн., в наслідок чого сума прямої недоплати становить 1653.06 грн., невиплачена сума розміру інфляції становить (8308.06x120.2)=999 грн.
У 2023 році відповідачем сплачено сукупний розмір орендної плати в сумі 6050 грн., пряма недоплата становить 2258 грн., невиплата розміру інфляції становить (8308.06x102)= 848 грн.
У 2024 році відповідачем сплачено сукупний розмір орендної плати в сумі 6654 грн., пряма недоплата становить 1654 грн., невиплата розміру інфляції становить (8308.06x101.5)=843 грн.
Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції: у 2022 році індекс інфляції становив 120.2%, 2023 році індекс інфляції становив 102%, у 2024 році 101.5%.
Вказує, що у 2022 році коли індекс інфляції становив 120.2% відповідачем сплачено орендну плату за обома договорами сукупно в сумі лише 6655 грн., у 2023 році коли індекс інфляції становив 102% відповідачем сплачено орендну плату за обома договорами сукупно в сумі лише 6050 грн. У поточному 2024 році при індексі інфляції 101.5% відповідачем сплачено орендну плату за обома договорами сукупно в сумі лише 6654 грн.
Вважає, що за вказаних обставин згідно умов п. 14 Договору до спірних правовідносин за 2022 рік за 2023 рік та 2024 рік необхідно застосувати крім іншого стягнення розміру пені у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.
Вказує, що розмір пені повинен складати (1653.06+999=2652.06 х7.3%) - 2022 рік = 194 грн., (2258+848=3106x3.65%) - 2023 рік =114 грн. Розмір пені за 2024 рік складає: 1654+843=2497 х 0.3= 8 грн.
Позивач зазначає, що за цих обставин на протязі останніх трьох років відповідачем суттєво порушуються договірні умови оренди земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер № 7121582700:03:001:0120 договір оренди № 110 від 07.02.2015 року, кадастровий номер № 7121582700:03:001:0119, договір оренди № 118 від 22.02.2016 року.
Крім того, на врегулювання спору шляхом розгляду направленої письмової претензії відповідач ніяким чином не реагує, умови договору відповідачем не переглядаються, недоплата носить систематичний характер, через що наявні всі підстави для розірвання договору оренди землі у зв'язку з порушенням орендарем їх умов.
Згідно з пунктом 14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з вини орендаря, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.
Позивач зазначає, що орендодавець не вжив ніяких заходів щодо сплати пені, як компенсації за несвоєчасну виплату на користь позивача за прострочення сплати орендної плати ні за 2022 рік, ні за 2023 рік, ні за 2024 рік.
Позивач розраховував отримувати орендну плату щорічно у строк встановлений в договорі оренди землі (п. 11), проте відповідач сплатив орендну плату із порушенням строку. В зв'язку з цим, позивач не може очікувати, що в подальшому відповідач належно виконуватиме обов'язки за умовами договору.
Крім того, позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій поніс моральну шкоду, внаслідок моральних страждань. При визначенні розміру відшкодування шкоди позивач враховує характер протиправних дій відповідача (порушення цивільних прав позивача) в наслідок невиконання умов договору та визначає цей розмір у грошовому еквіваленті в сумі 20 000 грн.
З огляду на вказані обставини, та з урахуванням уточнень позовної заяви позивач просить договір оренди землі № 118 від 22.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гладківщинське ХПП», предметом якого є земельна ділянка площею 2.0646 га. з кадастровим номером 7121582700:03:001:0119 розірвати. Стягнути з відповідача матеріальні збитки в загальному розмірі 28571 грн., які складаються з матеріальних збитків у сумі 5565 грн., розмір інфляції в сумі 2690 грн., розмір пені в сумі 316 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 вересня 2025 року у задоволенні позовний вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати компенсовано за рахунок держави.
В задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 26000 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» - адвокат Гарбазей Д.О. подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.09.2025 року в частині відмови у стягненні витрат ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» на правову допомогу скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» не погоджується з рішенням суду в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, вважає його в цій частині незаконним та необґрунтованим.
Посилається на ч 8 ст. 141 ЦПК України відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вказує, що 09.07.2025 року в судовому засіданні після дослідження доказів і надання додаткових пояснень представником позивача - адвокатом Гончаруком А.І., представником відповідача - адвокатом Гарбазеєм Д.О. надавалися пояснення в ході яких було заявлено про надання п'ятиденного строку з дня прийняття рішення у справі для подачі доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Зазначає, що з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, стороною відповідача було своєчасно заявлено відповідне клопотання про надання строку для подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу і такі докази були подані до суду своєчасно.
Вказує, що стороною позивача не заперечувалися а ні розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, а ні їх обґрунтованість, про що свідчать матеріали справи.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не були враховані надані представником відповідача доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу та необґрунтовано відмовлено у їх стягненні.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, тому колегія суддів відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині. В іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, розміру інфляції та пені, розірвання договору оренди землі.
В ході розгляду справи представником ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» - адвокатом Гарбазеєм Д.О. було подано до суду 03.09.2025 року заяву про долучення доказів на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, загальний розмір яких складає 26000 грн. (а.с.142-152).
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 вересня 2025 року в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 26000 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у стягненні вказаних витрат, суд першої інстанції виходив з того, що у судових дебатах, які відбулися 29.08.2025 року представником відповідача не було заявлено клопотання про надання терміну для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу, а подана заява представником відповідача - адвокатом Гарбазеєм Д.О. подана на стадії судового рішення, тобто після закінчення судових дебатів.
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача - адвокатом Гарбазеєм Д.О. під час розгляду справи в суді першої інстанції з першою заявою по суті справи (відзивом на позовну заяву), всупереч статті 134 ЦПК України, не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» понесло і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.
Відповідно до пункту 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 244 ЦПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
З журналу судового засідання від 29 серпня 2025 року вбачається, що Канівським міськрайонним судом Черкаської області були проведені судові дебати 29 серпня 2025 року, після чого суд перейшов до стадії ухвалення рішення (а.с.133).
Із матеріалів справи вбачається, що докази понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Гарбазеєм Д.О. до закінчення судових дебатів подані не були.
З журналу судового засідання та технічного аудіо запису, який був витребуваний у суду першої інстанції та відповідно досліджений колегією суддів встановлено, що адвокатом Гарбазеєм Д.О. у судових дебатах та до їх закінчення не було заявлено про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в порядку визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом 5 (п'яти) днів після ухвалення рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що заява про долучення доказів на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу подана адвокатом Гарбазеєм Д.О. - 03.09.2025 року, тобто на стадії ухвалення судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Гарбазея Д.О. про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що адвокатом Гарбазеєм Д.О. 09.07.2025 року у судовому засіданні було заявлено суду про надання п'ятиденного строку з дня прийняття рішення у справі для подачі доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не приймаються до уваги колегією суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до технічного аудіо запису судового засідання від 09.07.2025 року, під час розгляду справи адвокат Гарбазей Д.О. заявив, що з його сторони будуть надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, що не є заявою про надання доказів понесених судових витрат протягом 5 (п'яти) днів після ухвалення рішення, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» - адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 вересня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді