С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/12937/25
В справі 760/22160/25
І. Вступна частина
19 листопада 2025 року в м. Києві
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коробенко С.В.,
за участю секретаря Левіцької Н.О.,
розглянув у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву про визнання укладеної мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та визначення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.
ІІ. Описова частина.
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визначення місця проживання спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивачем, а також визначення способу та порядку участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Третою особою на стороні позивача залучено Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
17 листопада 2025 року сторони подали через канцелярію суду подану спільну заяву про затвердження мирової угоди у цивільній справі, за умовами якої сторони погодилися: визначити місце проживання спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з Батьком, ОСОБА_1 ; залишити спільних малолітніх дітей на самостійному вихованні і утриманні Батька, ОСОБА_1 ; наразі та в подальшому не мати жодних претензій одна до одної щодо стягнення аліментів з будь-кого із Батьків на утримання малолітніх дітей та щодо участі у їх вихованні.
Сторони подали заяви про вирішення питання про затвердження мирової угоди у їх відсутність.
ІІІ. Мотивувальна частина
Суд, розглянувши заяву учасників цивільної справи про укладення мирової угоди та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та визначення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України, вирішуючи питання затвердження мирової угоди, суд перевіряє, чи не суперечать її умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб.
Як вбачається з тексту мирової угоди, сторони виявили бажання врегулювати спір шляхом визначення місця проживання дітей з батьком, залишення дітей на самостійному утриманні та вихованні батька, а також взаємної відмови від претензій щодо стягнення аліментів та участі у вихованні.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, і зобов'язані брати участь у її утриманні та вихованні.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Обов'язок батьків щодо утримання та виховання дитини є невід'ємним і не може бути відкладеним чи скасованим за домовленістю сторін, оскільки це суперечить найвищим інтересам дитини, які є визначальними у сімейних спорах (ст. 7 СК України).
Умови мирової угоди, якими мати відмовляється від участі у вихованні та утриманні дітей, а також від права на аліменти, суперечать імперативним нормам ст. 150, 180 СК України, оскільки дозволяють одному з батьків ухилитися від виконання обов'язків, що порушує права дітей на рівні умови утримання та виховання обома батьками.
Відтак, суд, враховуючи зміст мирової угоди, не вбачає підстав для її затвердження.
ІV. Резолютивна частина.
Керуючись ст. 49, 207 ЦПК України суд ухвалив:
1.У задоволенні заяви сторін про затвердження мирової угоди відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: