Справа №760/27674/24
2/760/5262/25
(про передачу справи за підсудністю)
12 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики в порядку регресу,-
До Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики в порядку регресу, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку регресу на користь ОСОБА_1 компенсацію за сплату боргу по борговій розписці коштів у сумі 23 500 доларів США, що в еквіваленті становить 964 600 грн, з яких - 18 250 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят) доларів США, сплачених по договору купівлі майнових прав та 5250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) доларів США витрачених на ремонт квартири;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9646 грн (дев'ять тисяч шістсот сорок шість гривень).
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються норми частини першої статті 30 ЦПК України.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 було отримано в борг грошові кошти від ОСОБА_3 на купівлю квартири та здійснення в ній ремонтних робіт. На позичені кошти була куплена квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка стала об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31.05.2023 право власності на частини вказаної квартири було визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_4 . Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що боргові зобов'язання виконані ним в повному обсязі. Оскільки майно, з метою придбання якого власне виникли зазначені боргові зобов'язання, визнано спільною сумісною власністю, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 частину боргу за борговою розпискою.
Підставою звернення позивачем до Солом'янського районного суду м. Києва є стягнення боргу в межах суми, яка позичалася з метою купівлі квартири та проведення в ній ремонтних робіт, що в свою чергу має наслідки застосування правил виключної підсудності.
Оскільки квартира, яка була куплена на позичені грошові кошти, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва, тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики в порядку регресу необхідно передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики в порядку регресу передати на розгляд за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, буд. 7).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.О. Козленко