СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7837/25
ун. № 759/29406/25
09 грудня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні за №12025110000000502 від 18.06.2025, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Березань Київської обл., громадянина України, який здобув вищу освіту, працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2025 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,-
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000502 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 квітня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, маючи на меті незаконне збагачення, у ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , виник злочинний умисел на вимагання грошових коштів в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів у потерпілого ОСОБА_12 .
Так, 20 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів на транспортному засобі марки БМВ Е38, який був у користуванні ОСОБА_9 , приїхали на пляж біля озера в м. Березань Київської області, де на той час перебував ОСОБА_12 , вийшли з транспортного засобу, підійшли до останнього, нанесли удар по потилиці потерпілому, після чого заштовхнули його у зазначений транспортний засіб та поїхали у невідомому напрямку.
У подальшому, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , привезли ОСОБА_12 до останнього, а саме на територію покинутої будівлі у м. Яготин Київської області, адресу якої досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, де ОСОБА_4 почав залякувати ОСОБА_12 , погрожуючи фізичною розправою, наніс йому декілька ударів, більше двох, в область грудної клітини та повідомив, що той винен йому 10 000 грн за неіснуючий борг, зокрема й за те, що вони були вимушені його везти на автомобілі, окрім того погрожував негативними наслідками у разі його звернення до правоохоронних органів.
Після чого, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за передньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , на транспортному засобі марки БМВ Е38, який був у користуванні ОСОБА_9 , привезли ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_8 погрожував йому фізичною розправою у разі, якщо працівникам поліції стане відомо про обставини та події, які стались із ним, а також щодо вимоги у останнього передачі 10 000 грн.
Так, 20 квітня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою незаконного особистого збагачення, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, маючи на меті отримання грошових коштів у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виник злочинний умисел на викрадення людини, з корисливих мотивів, а саме потерпілого ОСОБА_12 , з метою подальшого вимагання у нього грошових коштів.
Так, 20 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого викрадення людини, з корисливих мотивів, на транспортному засобі марки БМВ Е38, який був у користуванні ОСОБА_9 , приїхали на пляж біля озера в м. Березань Київської області, де на той час перебував ОСОБА_12 , вийшли з транспортного засобу, підійшли до останнього, нанесли удар по потилиці потерпілому, чим спричинили йому фізичні страждання та подолавши таким чином здатність до опору, після чого заштовхнули його у зазначений транспортний засіб та поїхали у невідомому напрямку, таким чином його викравши.
У подальшому, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , привезли ОСОБА_12 проти його волі до останнього, а саме на територію покинутої будівлі у м. Яготин Київської області, адресу якої досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, де ОСОБА_4 почав залякувати ОСОБА_12 , погрожуючи фізичною розправою, наніс йому декілька ударів, більше двох, в область грудної клітини, та повідомив, що той винен йому 10 000 грн за неіснуючий борг, зокрема й за те, що вони були вимушені його везти на автомобілі, окрім того погрожував негативними наслідками у разі його звернення до правоохоронних органів.
Після чого, у той же день, (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за передньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , на транспортному засобі марки БМВ Е38, який був у користуванні ОСОБА_9 , привезли ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_8 погрожував йому фізичною розправою у разі, якщо працівникам поліції стане відомо про обставини та події, які стались із ним, а також щодо вимоги у останнього передачі 10 000 грн.
12.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
24.10.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.12.2025 року включно.
03.12.2025 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 12.01.2026.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_12 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 18.06.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, якими підтверджена участь у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.06.2025; протоколом огляду речей і документів від 24.09.2025, де зафіксовано перерахування грошових коштів ОСОБА_11 ; проведеним тимчасовим доступом до речей і документів у операторів стільникового зв'язку, по якому проведено аналіз технічної інформації абонентських номерів, які використовують ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ; іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та передати підозрюваного ОСОБА_4 на його особисту поруку, оскільки він, будучи адвокатом вже понад 23 роки, громадським діячем з численними нагородами та подяками, має досвід як поручитель, зобов'язується за необхідності самостійно доставити його в суд на першу про те вимогу, ручається за його належну процесуальну поведінку. У випадку задоволення клопотання прокурора просив визначити розмір застави, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину, місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Захисник ОСОБА_5 підтримала захисника ОСОБА_6 та додала, що з плином часу орган досудового розслідування має повністю обґрунтувати підозру, повідомлену ОСОБА_4 . Зазначила, що підозра необгрунтована, належним чином не вручена ОСОБА_4 , органом досудового розслідування допущено численні порушення, потерпілий не міг бути присутнім під час складання процесуальних документів, оскільки в цей час перебував у військовій частині, додані до клопотання протоколи НСРД містять інший номер кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має малолітню дитину, постійне місце проживання, до затримання працював. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників та зазначив, що з потерпілим не знайомий, нічого не вимагав.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя доходить наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000502 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
12.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
24.10.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.12.2025 року включно.
03.12.2025 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 12.01.2026.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочину.
Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені та у судовому засіданні прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Крім цього, до слідчого судді надійшли заяви адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_18 про бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку та зобов'язання забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов'язуються в разі необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста явка особи, яка поручається за обвинувачену є обов'язкова до суду, оскільки поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
При розгляді даних заяв слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є співмірним зі встановленими ризиками та не забезпечить належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяв адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_18 про взяття останнього на поруки.
Відтак, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення тяжкого злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, доведеність в ході розгляду клопотання наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
Доводи сторони захисту, наведені у судовому засіданні, висновки слідчого судді не спростовують.
Крім того, згідно п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні заяв адвоката ОСОБА_19 та ОСОБА_18 щодо передачі підозрюваного ОСОБА_4 на поруки - відмовити.
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 січня 2026 року включно, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваному та прокурору.
Повний текст ухвали складений та оголошений 12.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1