Справа № 758/14003/25
3/758/4920/25
Категорія 156
03 грудня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Захарчук С. С. , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 20.08.2025 о 22 год. 24 хв. по вул. Байди-Вишневецького, 7, у м. Києві, керував транспортним засобом «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різки запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та у лікаря нарколога водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429309 від 20.08.2025.
У судове засідання на 24.09.2025 ОСОБА_1 не з'явився, відомості про належне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи відсутні.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судові засідання на 30.10.2025, 03.12.2025, у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь які інші, до суду не надходили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що ОСОБА_1 20.08.2025 о 22 год. 24 хв. по вул. Байди-Вишневецького, 7, у м. Києві, керував транспортним засобом «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різки запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та у лікаря нарколога водій відмовився.
20.08.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 429309 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2025 у справі № 758/13441/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 130 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429309 від 20.08.2025 (а.с. 1, 2); довідкою (а.с. 5); карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 4, 6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від (а.с. 3): постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі ( а.с. 8), витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 7-8) постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2025 (а.с. 9-12), реєстраційною карткою обліку транспортного засобу (а.с. 13), відеозаписом з бодікамер (а.с. 14).
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
Разом з тим, санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає, окрім накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування строком на три роки, конфіскацію транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Однак, згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу автомобіль «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .
Ураховуючи те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не перебуває у його приватній власності, правових підстав для конфіскації транспортного засобу немає.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз'яснити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя С. С. Захарчук