Ухвала від 22.09.2025 по справі 757/41975/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41975/25-к

пр. 1-кс-35534/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024100060002801 від 16.12.2024, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024100060002801 від 16.12.2024.

У вимогах даної скарги адвокат просить: зобов'язати уповноважених осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у кримінальному провадженні № 12024100060002801, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, повернути ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) наступне майно: флеш-носії інформації в кількості 5 штук; банківські картки Приватбанк НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; IdeaBank НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Samsung у корпусі золотистого кольору з пошкодженнями дисплея і корпуса у чохлі чорного кольору із слідами використання; ноутбук HP ELiteBook (серійний номер в протоколі обшуку закреслений) із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон Google Pixel 8 із сім-картою НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кольоровому чохлі.

В обґрунтування скарги адвокат вказує наступне.

На підставі ухвали слідчого судді 16 травня 2022 року за адресою по АДРЕСА_1 був проведений обшук.

Під час обшуку, проведеного в присутності ОСОБА_4 , який являється володільцем майна, було вилучено наступне майно: флеш-носії інформації в кількості 5 штук; банківські картки Приватбанк НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; IdeaBank НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Samsung у корпусі золотистого кольору з пошкодженнями дисплея і корпуса у чохлі чорного кольору із слідами використання; ноутбук HP ELiteBook (серійний номер в протоколі обшуку закреслений) із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон Google Pixel 8 із сім-картою НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кольоровому чохлі.

Після проведення обшуку ОСОБА_4 не був викликаний до суду для участі в судовому засіданні з приводу розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, а відомості про прийняті слідчим або прокурором процесуальні рішення відносно вилученого під час обшуку майна відсутні, адвокат звернувся до Печерського районного суду міста Києва з адвокатським запитом від 14 липня 2025 року № 30/07-25-01, яким просив повідомити про надходження до Печерського районного суду міста Києва клопотань у кримінальному провадженні № 12024100060002801 про накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_4 під час обшуку, а також просив повідомити, за умови надходження такого клопотання, про результати його розгляду.

Листом від 17 липня 2025 року № 04/2763/2025, направленим у відповідь на вказаний адвокатський запит Печерський районний суд міста Києва повідомив, що клопотань органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002801 відносно ОСОБА_4 не надходило.

Станом на день подання скарги достеменно відомо, що процесуальні рішення щодо арешту тимчасово вилученого майна не приймались, а відтак майно повинно бути повернено ОСОБА_4 .

У судове засідання адвокат не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.

Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100060002801 від 16.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2025 № 757/18823/25-к надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення системних блоків персональних комп'ютерів (СБПК), планшетів, моноблоків, ноутбуків і мак-буків (ППК), моніторів та гарнітур комп'ютерної техніки, серверного обладнання та іншої комп'ютерної техніки, носіїв електронної інформації (флеш-карти бідь-якого формату, USB-носіїв, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердо-тильних дисках (SSD), зовнішніх переносних пристроїв зберігання інформації), що задіяні для здійснення протиправної діяльності, блокнотів, паролів, логінів, електронних скриньок, записників, журналів та іншої неофіційної так званої «чорної» бухгалтерії, нотатків, інструкцій, інших чорнових записів, мобільних терміналів (телефонів), сім-карт та картко-утримувачів, засобів комутації телекомунікаційного та іншого обладнання, пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет та документи щодо права доступу до мереж зв'язку, оплати та їх використання, банківських (кредитні та інші) карток та інших засобів доступу до рахунків, на які або з яких перераховуються грошові кошти, документації чи чорнових записів, за допомогою яких вчиняється кримінальне правопорушення, систем відео, -аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, серверів, на які передаються та записується інформація, та предметів, які можуть мати значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Під час обшуку, було вилучено майно: флеш-носії інформації в кількості 5 штук; банківські картки Приватбанк НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; IdeaBank НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Samsung у корпусі золотистого кольору з пошкодженнями дисплея і корпуса у чохлі чорного кольору із слідами використання; ноутбук HP ELiteBook (серійний номер в протоколі обшуку закреслений) із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон Google Pixel 8 із сім-картою НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кольоровому чохлі., яке належить ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У відповідності до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку. При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Виходячи із цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

З іншого боку, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, може мати різний статус, що обумовлює, в тому числі, відмінність у його поверненні власнику.

Майно, щодо якого ставиться питання про повернення, прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Отже, воно не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, на перший погляд, щодо нього не має ставитися питання про арешт.

Разом з тим, у відповідності до ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Поряд з цим, ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Положеннями ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України). Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Підсумовуючи вищенаведене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, поширюється режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.

Так, ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук з метою вилучення вказаного майна.

При цьому, вирішуючи питання про повернення майна, в даному випадку, належить визначити чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна не лише з огляду на наявність правової підстави - ухвали слідчого судді про обшук, а виходячи з відношення вилученого майна до кримінального провадження, а також відношення власника майна до інкримінованого злочину.

Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100060002801 від 16.12.2024, що дає слідчому судді дійти висновку, що ОСОБА_4 відношення до розслідуваного кримінального правопорушення не має.

Окрім того, не обґрунтовано яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно, зважаючи на те, що воно утримується з 16.05.2025. Слідчим не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.

Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування вказаного майна, немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, вилученого під час обшуку, скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 98, 100, 168, 169, 171, 173, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити.

Зобов'язати уповноважених осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у кримінальному провадженні № 12024100060002801, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, повернути ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) наступне майно: флеш-носії інформації в кількості 5 штук; банківські картки Приватбанк НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; IdeaBank НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Samsung у корпусі золотистого кольору з пошкодженнями дисплея і корпуса у чохлі чорного кольору із слідами використання; ноутбук HP ELiteBook (серійний номер в протоколі обшуку закреслений) із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон Google Pixel 8 із сім-картою НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кольоровому чохлі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132562708
Наступний документ
132562710
Інформація про рішення:
№ рішення: 132562709
№ справи: 757/41975/25-к
Дата рішення: 22.09.2025
Дата публікації: 16.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.09.2025)
Дата надходження: 29.08.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.09.2025 12:20 Печерський районний суд міста Києва
22.09.2025 08:30 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОКОЛОВ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
СОКОЛОВ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ