печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25062/24-к
пр. 1-кс-2649/25
22 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , особи, яка звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що досудове розслідування зазначеного кримінального провадження проведене неналежним чином, упереджено, не всебічно та в ході його здійснення не було встановлено всіх обставин. Вказав, що в ході здійснення досудового розслідування слідчим спотворено зміст його показів, не повністю враховано висновки слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, якими скасовано попередні постанови про закриття даного кримінального провадження, зокрема, не долучено матеріали зовнішнього рецензування. В оскаржуваній постанові зазначається, що керівництво КНДІСЕ не допитувалось в межах цього кримінального провадження, однак, це не відповідає дійсності. Зазначив, що постанова від 20.12.2013, винесена у справі № 757/6307/13-п, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може свідчити про відсутність в діях зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення осіб відсутність складу злочину. Зауважив, що оскаржувану постанову отримав 27.05.2024.
У зв'язку з цим ОСОБА_3 просив скасувати оскаржувану постанову.
Особа, яка звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 , в судових засіданнях 29.05.2025, 22.07.2025, 22.09.2025 підтримав доводи скарги та вказав, що оскаржувана постанова не відповідає зібраним під час досудового розслідування доказам. Звернув увагу, що раніше винесені постанови про закриття кримінального провадження № 42015100000000860 щоразу скасовувались ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлене в спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. В той же час, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшли матеріали кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, положення ч. 3 ст. 306 КПК України, думку особи, яка звернулась зі скаргою, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку особи, яка звернулась зі скаргою, дослідивши скаргу, долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження, надходить наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудове розслідування у вказаному провадженні розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2015, постановленою у справі № 757/20520/15-к, якою зобов?язано компетентних посадових осіб прокуратури міста Києва внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 № 348-ЗП про вчинення кримінального правопорушення, подану 23.04.2015 /а. м. 13/.
У цій заяві ОСОБА_3 вказував, що інспекторами Печерського ДАІ м. Києва ОСОБА_5 та інспектором, дані якого заявнику невідомі, сфальсифіковано протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, складеного відносно нього, зміст якого суперечать висновкам експертних досліджень експерта ОСОБА_6 . Невідома особа, котра керувала автомобілем марки «Renault» під час скоєння ДТП та брала участь в судових засіданнях з розгляду такого протоколу в Печерському районному суді м. Києва, тому незрозуміло, як працівники Печерського ДАІ м. Києва не змогли встановити цю особу раніше.
У заяві зазначено, що підроблена полоса гальмівного шляху автомобіля марки «Renault» на 3, 6 м.,що доведено експертизою, звужена ширина смуг руху на 0, 3 м., некоректно зазначені в схемі ДТП кінцеві положення автомобілів. Все це здійснювалося із тиском від керівництва Печерського ДАІ м. Києва на різні судові органи та органи державної влади. Суддя ОСОБА_7 , яка розглядала зазначену справу про адміністративне правопорушення, визнала заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вказавши, що автомобіль марки «Renault» протягнув автомобіль марки «Honda» декілька метрів, зачепившись за ліве дзеркало заднього виду. Вказане рішення набрало законної сили та незаконно не було скасованим чи переглянутим.
Заявником подавались заяви та скарги на дії посадових осіб, заяви про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами до прокуратури м. Києва, Печерського РУ ГУ МВС м. Києва та Печерського ДАІ м. Києва, судовим рішенням Апеляційного суду м. Києва справа поверталася на доопрацювання до Печерського ДАІ м. Києва, де всі фальсифікації та підробки були сховані. В подальшому було сфальсифіковано висновок експерта, наданий експертами Київського інституту судових експертиз ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під безпосереднім впливом директора інституту ОСОБА_10 , котрі особисто підписували повідомлення про кримінальну відповідальність за фальсифікацію експертизи та скоїли кримінальне правопорушення.
Висновком експертизи Київського інституту судових експертиз є те ,що при швидкості автомобіля марки «Renault» 70 км./год. до гальмування, до 50 км./год. під час зіткнення, в разі зміни курсу руху автомобілем «Honda» на 5 градусів, швидкість автомобіля марки «Honda» повинна бути до 10 км./год. (гальмівний шлях менше 0, 5 м.), про швидкість руху автомобіля марки «Honda» експертами нічого не вказано.
Заявник вказував, що до кінцевого положення автомобіля марки «Honda» було більш ніж 10 метрів, при тому що у цього автомобіля заклинене від удару(протектором переднього правого колеса автомобіля марки «Renault») ліве передне колесо. Заклинення переднього колеса було виявлено під час загрузки автомобіля на евакуатор у присутності інспектора Печерського ДАІ м. Києва ОСОБА_5 та його невстановленого напарника, водія автомобіля марки «Renault», водія та механіко евакуатора СТО.
Заклинення колеса, спричинене наслідками ДТП, засвідчене проведеними експертними висновками експерта ОСОБА_6 , які знаходяться в адміністративній справі. В присутності механіка СТО (котрий надавав пояснення про пошкодження автомобіля) та водія заявника, проводився огляд автомобіля експертом Київського інституту судових експертиз, експертом ОСОБА_8 . Особисто заявником надавались пояснення експерту ОСОБА_8 про заклинене колесо, котре знімалося (коли проводилась експертиза пошкоджених вузлів та деталей експертами ТОВ «Бізнес Ассист», заявником була звернута увага експерта ОСОБА_11 на подряпини диску колеса автомобіля, котрі переходять з двері на крило та на диск автомобіля та вказують на гальмування автомобіля перед ударом по колесу. Після експертизи, проведеної ТОВ «Бізнес Ассист», колесо було закручено на одну гайку нижче, про що заявником було наголошено експерту, з чим останній погодився. Тому фальсифікація результатів експертного дослідження експертами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювалась свідомо та навмисно.
Заявником подавалися скарги на дії експертів Київського інституту судових експертиз. його директору ОСОБА_10 клопотання на отримання цифрових знімків ушкодження автомобіля «Renault», котрі знаходяться в зазначеній експертній установі, клопотання на отримання копії ,сплаченої мною експертизи, про що йому було відмовлено, а замість чого під адміністративним тиском директора Київського інституту судових експертиз ОСОБА_10 було проведено рецензування сфальшованої експертизи.
Тому заявник вважає, що ДТП було вчинено водієм автомобіля марки «Renault» під час гальмування умисно з корисливих або хуліганських мотивів, після чого водій цього автомобіля навмисно від'їхав від місця ДТП з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення /а. м. 6-8/.
Так, відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України на стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою. Порушення строків її подання слідчим суддею протягом розгляду справи не встановлено.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова від 29.02.2024 є такою, що винесена передчасно, на підставі не повно проведеного досудового розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
Кримінальна відповідальність, відповідно до ч. 1 ст. 366 КК України, настає за складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
В обґрунтування оскаржуваної постанови слідчий посилався на те, що:
-допитаний як свідок ОСОБА_3 показав, що інспектором Печерського ДАІ ОСОБА_5 був складений фальсифікований протокол про адміністративне правопорушення ПДР, в основу якого були покладенні свідчення учасників ДТП ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які суперечать двом експертизам пошкоджених автомобілів, однак, в ході вивчення схеми ДТП від 31.08.2012 та допиту потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що останній власноручно засвідчив правильність вказаної схеми, складеної працівниками УДАІ у м. Києві. Крім того, згідно показань ОСОБА_3 , експертами КНДІСЕ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під безпосереднім впливом директора інституту ОСОБА_10 сфальсифіковано результати проведення експертиз автомобілів учасників ДТП. Також 3 ОСОБА_14 повідомив, що ДТП спричинило заклинення колеса автомобіля «Renault», що зазначене проведеними експертними висновками експерта ОСОБА_6 . Однак, при проведенні експертизи та надання висновку експерти Київського інституту судових експертиз ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідомо не врахували вказану обставину. У подальшому, ОСОБА_3 набув статусу потерпілого у даному кримінальному провадженні;
-постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2013, винесеною у справі № 757/6307/13-п, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак, провадження закрито у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В межах розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення судом призначено судову авто технічну та транспортно-трасологічну експертизу обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ. При цьому, судом надано оцінку висновку спеціаліста, наданому ОСОБА_3 та не взято його до уваги, оскільки він спростовується протоколом про адміністративне правопорушення та схемою ДТП, згідно яких в діях ОСОБА_3 вбачаються порушення пунктів 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України. Крім того, судом вказано, що спеціаліст при складанні указаного висновку не був попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2017, постановленою у справі № 757/19715/17-а, відмовлено у відкритті провадження про перегляд указаного вище рішення за ново виявленими обставинами;
-допитані у якості свідків завідувач відділу КНДІСЕ ОСОБА_9 та ОСОБА_8 показали, що КНДІСЕ 20.06.2013 надійшла постанова Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2013 щодо проведення судової авто технічної експертизи за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (судова справа №757/6307/13-п), яку вони виконували та після виконання якої ними було складено висновок експерта, який у подальшому пройшов незалежне рецензування та щодо якого за скаргами ОСОБА_3 проведено службове розслідування, однак, у результаті рецензування та службового розслідування порушень при проведенні судової експертизи та оформленні висновку експерта порушень не виявлено;
-під час проведення одночасного допиту потерпілого ОСОБА_3 та експертів КНДІСЕ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , останні показали, що в ході проведення експертизи, експертам надавався доступ до автомобіля марки «Hondа», листа ОСОБА_3 з додатками до нього, диск з фото-матеріалами, які відносяться до дослідження, схеми ДТП, схеми масштабного моделювання зі слів ОСОБА_12 . В ході проведення експертизи надано висновок експерта, досліджено питання, які ставились у постанові про призначення експертизи. Відповідаючи на питання ОСОБА_3 щодо руху коліс автомобіля «Honda», експерти пояснили, що в експертному дослідженні вивчались виключно питання, поставлені судом. Виходячи з викладеного, слідчий вказав, що підстав для допиту керівництва КНДІСЕ не вбачається. Відповідно до свідчень експертів, вказана експертиза проводилась з урахуванням методичних рекомендацій, програмних продуктів, нормативно правових актів, інших інформаційних джерел;
-допитаний у якості свідка ОСОБА_5 обставин, які б мали значення для кримінального провадження не повідомив, посилаючись на те, що не пам?ятає обставини події через тривалий проміжок часу, що минув з їх моменту. За результатами проведення одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , обставин, які б свідчили про внесення завідомо недостовірних відомостей до схеми дорожньо-транспортної пригоди та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення аз фактом указаної вище ДТП, не встановлено;
-згідно висновку експертів № 6294/13385/13-52 від 29.11.2013 пояснення водія ОСОБА_3 в частині «... деякий час рухався прямо між першою та другою смугами руху так як біля краю проїжджої частини стояли припарковані автомобілі »...можуть вважатись технічно неспроможними з технічної точки зору, а отже в комплексі вказаний ним механізм даного зіткнення також можна вважати неспроможним з технічної точки зору, з причини вказаній в дослідницькій частині. Вказана іншим водієм швидкість автомобіля марки «Renault» як 60-70 км/год. може вважатись технічно спроможною з технічної точки зору. В даному випадку пояснення іншого водія стосовно обставин виникнення даної пригоди можуть вважатись технічно спроможними з причини вказаній в дослідницькій частині /том.3 а. м. 44-49/.
З матеріалів кримінального провадження № 42015100000000860 вбачається, що під час здійснення досудового розслідування зазначеного кримінального уповноваженими особами неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому були скасовані ухвалами слідчих судді Печерського районного суду м. Києва.
Зокрема, 20.09.2020 слідчим ОСОБА_15 та 31.05.2023 слідчим, який виніс оскаржувану постанову, були винесені постанови про закриття кримінального провадження /том. 3 а. м. 1-5, 36-41/.
Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 та від 20.11.2023 вказані постанови було скасовано.
В період з 23.02.2021 (день скасування постанови слідчого від 20.09.2020 про закриття даного кримінального провадження) по 29.02.2024 (день винесення оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження), без урахування періоду, протягом якого кримінальне провадження було закрито на постановою слідчого від 20.11.2023, органом досудового розслідування не проведено жодну слідчу (розшукову) дію, не розглянуто жодного клопотання заявника та не здійснено жодних активних дій, направлених на перевірку доводів заявника.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2024, постановленою у справі № 757/20554/24-к, задоволено скаргу заявника та зобов'язано компетентних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві виконати вимоги ст. 220 КПК України та розглянути клопотання заявника від 29.04.2024 в рамках кримінального провадження № 42015100000000860.
Водночас, в матеріалах кримінального провадження №42015100000000860 відсутня вказана ухвала та докази того, що остання була виконана.
Крім того, матеріали вказаного кримінального провадження містять пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42015100000000860 та протокол допиту ОСОБА_3 в якості потерпілого від 18.10.2017. ОСОБА_3 вказував, зокрема, що на його думку в діях заступника начальника УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_16 вбачається кримінально-протиправний характер дій. Також у своїх показах ОСОБА_3 зазначав про водія автомобіля марки «Chevrolet» та про інші обставини, які стосуються суті заяви про вчинення кримінального правопорушення /том. 2а. м. 177, 178, 179-182/.
В той же час, в оскаржуваній постанові слідчим не проаналізовано вказані доводи, не спростовано їх та фактично залишено без оцінки
В оскаржуваній постанові слідчий посилався на те, що експертний висновок ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пройшов незалежне рецензування, однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні результати такого рецензування.
Невмотивованими є посилання слідчого на те, що відсутні підстави для допиту осіб, які на той час займали керівні посади в КНДІСЕ, оскільки заявник у заяві про вчинення кримінального правопорушення вказував про тиск з боку, зокрема, керівництва вказаної державної установи, тому ці доводи підлягали перевірці на виконання вимог щодо повного та всебічного досудового розслідування.
Слідчий суддя погоджується з доводами ОСОБА_3 про те, що факт притягнення за вищевказаних обставин ДТП останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, не може свідчить про відсутність ймовірного складу будь-якого кримінального правопорушення в діях осіб, на яких вказував заявник.
Де-факто, доводи ОСОБА_3 не були перевірені органом досудового розслідування в повному обсязі, а деякі питання, винесені заявником та за якими здійснювалося досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, - залишились без відповідей.
Із вказаного можна зробити висновок, що слідчий не організував належним чином досудове розслідування означеного кримінального провадження, не перевірив доводи заявника у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23736/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
З урахуванням викладеного, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, не можна вважати проведеним повно, у зв'язку із чим скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі (розшукові) та/або інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності події кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення всіх обставин описаної заявником події, виконати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, - задовольнити.
Постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження № 42015100000000860, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2015, направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1