печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55818/25-к
пр. 1-кс-46619/25
13 листопада 2025 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12022000000001474 від 28.12.2022,-
07.11.2025 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення обшуку АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro» MGK 73LL/A s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_4 . Сторона обвинувачення вказує на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001474 від 28.12.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3
ст. 229 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 176 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підозрювані разом з іншими співучасниками діючи у складі організованої групи, за попередньою змовою між собою, без дозволу правовласників, усупереч вимогам ст. ст. 5, 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII, незаконно використали знаки для товарів та послуг Nestle, Мівіна, Торчин, 10 Овочів, Мрія, шляхом виготовлення та зберігання з метою продажу за адресою: АДРЕСА_2, а також продажу спецій, желатину цих торговельних марок під виглядом оригінальної продукції. Своїми суспільно-небезпечними, кримінально карними та умисними діями, учасники організованої групи завдали правовласникам торговельних марок майнову шкоду в сумі 360 810,97 грн, яка у більш ніж двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до статті 229 КК України вважається великим розміром завданої майнової шкоди, а саме: компанії Сосьєте де Продюі ОСОБА_9 - на суму 299 909,00 грн без ПДВ; дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен» (код ЄДРПОУ 25392188) - на суму 60 901,97 грн без ПДВ. У зв'язку з викладеним 30.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 229 КК України. Того ж дня на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 проведено обшук за місцем його проживання, в ході якого виявлено і тимчасово вилучено мобільний телефон підозрюваного марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro» MGK 73LL/A s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_4 . У пам'яті зазначеного мобільного телефону наявні дані про зв'язок ОСОБА_4 з ОСОБА_7 та можуть бути наявні дані про зв'язок підозрюваного з іншими особами, які можуть бути задіяні у виробництві фальсифікованої продукції за адресою: АДРЕСА_2 чи в інших місцях. Відтак дані з указаного мобільного телефона можуть бути використані для доказування фактів та обставин, які досліджуються під час досудового розслідування кримінального провадження. Крім того вилучення мобільного телефона також необхідне для проведення з ним експертних досліджень з метою копіювання збережених та відновлення видалених даних. У зв'язку з цим 30.10.2025 призначена судова комп'ютерно технічна експертиза. Також цей мобільний телефон визнаний речовим доказом, з підстав його відповідності критеріям, встановленим статтею 98 КПК України, які наведені вище. Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України - клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Враховуючи викладене у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене у ОСОБА_4 майно, а саме його мобільний телефон підозрюваного марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro» MGK 73LL/A s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_4 . Підставою арешту, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, є відповідність тимчасово вилученого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, тобто наявність у такого майна статусу речових доказів, який додатково підтверджується постановою слідчого про визнання цього майна речовим доказом. Крім того, ОСОБА_4 є одним з підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого у складі організованої групи. Встановлена під час досудового розслідування матеріальна шкода, спричинена діяннями підозрюваних складає 360 810,97 грн. У зв'язку з викладеним потерпілими у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов до підозрюваних для відшкодування завданих збитків, що відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України є ще однією підставою арешту майна підозрюваного. Постановою слідчого вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. З урахуванням викладеного, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, пересування, передачі та відчуження. Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Вищевказане майно, є об'єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вищевказані речі мають значення для встановлення об'єктивної істини у справі, оскільки містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим постановою від 30.10.2025 вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Статтею 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Частиною п. 1 ч. 2 вищевказаної правової норми визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12022000000001474 від 28.12.2022 - задовольнити. Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення обшуку АДРЕСА_1 , а саме:
мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro» MGK 73LL/A s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_4 .
Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором в кримінальному провадженні №12022000000001474 від 28.12.2022. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1