Справа № 755/14299/25
1-кп/755/1444/25
"12" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040001669 від 15.05.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з повною середньою-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
13.05.2025 року близько 23 години 40 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_8 знаходились за адресою: АДРЕСА_2, де зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_9 , після чого між ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, наніс два удари лівою та правою рукою по черзі в область голови ОСОБА_9 , від який той впав на землю, після чого ОСОБА_3 наніс декілька ударів ногою в область голови ОСОБА_9 , внаслідок чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, після чого його було госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де 14.05.2025 року о 12 годині ОСОБА_9 помер у приміщенні вказаної лікарні.
У результаті дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді:
а) просочуючий крововилив у м'які тканини лівої тім'яно-потилично-скроневої ділянки, що розповсюджується до завушної ділянки, садно в завушній ділянці зліва; розповсюджений двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку (лобові, тім'яні, скроневі частки) більше справа та на задній поверхні півкуль мозочка; пластинчасті нашарування згортків крові під твердою мозковою оболонкою над опуклою поверхнею правої півкулі головного мозку та у передній та середній черепних ямах обох сторін; вогнища забою з частковим розміжченням мозкової тканини поєднані з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки на лівих лобовій та скроневої частках (полюсно-базальної локалізації) та на правих лобовій та скроневій частках (полюсно-базальна та базально-латеральна локалізація), правобічна внутрішньомозкова гематома об'ємом приблизно 50 мл. (виявлена та видалена при операції від 14.05.2025р.) «ДТЧ в правій скронево-тім'яній ділянці. Видалення внутрішньомозкової травматичної гематоми в правій скронево-тім'яній ділянці»;
б) синець навколо правого ока на повіках з припухлістю м'яких тканин; забійна рана на тлі вогнищевого крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва зі сторони присінку рота;
в) просочуючий крововилив у м'які тканини задньої поверхні лівого ліктьового суглобу.
Тілесні ушкодження відмічені в п. 1 (а) в комплексі формують закриту черепно-мозкову травму (внутрішньо-черепну травму), мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової (внутрішньо-черепної) травми з ушкодженням м'яких тканин голови, крововиливами під оболонки та в тканину мозку, розвитку у клінічному перебігу набряку-набухання головного мозку з вторинними порушеннями мозкового кровообігу в стовбурному відділі.
Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що в день події він разом із знайомим ОСОБА_8 перебували неподалік хостелу, де у ОСОБА_8 виник словесний конфлікт з незнайомою дівчиною, в цей час до них підійшов незнайомий чоловік (потерпілий ОСОБА_9 ) та зробив їм зауваження, після чого між ОСОБА_8 та потерпілим розпочався конфлікт, у ході якого потерпілий наніс удар в область голови ОСОБА_8 , у цей час він ( ОСОБА_3 ) вирішив заступитись за ОСОБА_8 , підійшов до потерпілого та наніс йому два удари кулаками в область голови, зокрема в область ока та підборіддя, від чого той впав на землю, після чого він ( ОСОБА_3 ) наніс ще один удар ногою в область тулуба потерпілого, щоб той не зміг піднятися, оскільки відчував загрозу з боку потерпілого, після чого, помітивши, що потерпілий втратив свідомість, намагався привести його до тями, проте той не реагував, після чого він ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_8 покинули місце події, а потерпілий залишився на землі. Крім того, він ( ОСОБА_3 ) додав, що не мав умислу наносити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, хотів лише захиститися, оскільки потерпілий проявив агресію відносно ОСОБА_8 та погрожував йому ( ОСОБА_3 ) розправою.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, допитана у судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_6 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 22 години чоловік (потерпілий ОСОБА_9 ) пішов до магазину, в цей час вона залишилася вдома з дитиною, після чого приблизно опівночі їй зателефонували з лікарні та повідомили, що чоловік перебуває в лікарні у важкому стані та йому було зроблено операцію. Наступного дня вона приїхала до вказаної лікарні, де їй повідомили, що чоловік помер. Окрім того, потерпіла додала, що чоловік був військовим пенсіонером, працював у дитячому садочку, допомагав по господарству та був не конфліктною людиною.
Допитаний слідчим суддею, в порядку ст. 225 КПК України, свідок ОСОБА_8 показав, що 13.05.2025 року близько 10 години 30 хвилин він пішов до МАФу, який розташований поблизу хостелу за адресою: АДРЕСА_2, де вживав алкогольні напої. В цей час до нього підійшов його знайомий ОСОБА_3 , з яким він продовжив вживати алкогольні напої. Через деякий час вони придбали ще алкогольних напоїв та пішли до кімнати, розташованої у хостелі. Того ж дня близько 22 години ОСОБА_8 разом із ОСОБА_3 пішли до магазину «АТБ», де придбали горілку, яку почали вживати біля входу до хостелу. Через деякий час до них підійшов чоловік, віком приблизно 45-50 років, з яким у них відбувся словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_3 наніс два удари кулаками в область голови вказаного чоловіка, від яких той впав на землю, після чого ОСОБА_3 не зупинився та наніс два удари ногою в область голови чоловіка, який лежав на асфальті, після чого вони з ОСОБА_3 залишили місце події.
Допитаний в судовому засіданні, експерт ОСОБА_11 показав, що він проводив судово-медичну експертизу трупа потерпілого ОСОБА_9 , в ході якої виявив тілесні ушкодження на тілі потерпілого та причинно-наслідковий зв'язок між ушкодженнями та настанням смерті потерпілого, що детально відображено у відповідному висновку експерта.
Також в судовому засіданні були дослідженні наступні докази.
Так, з протоколу огляду місця події від 15.05.2025 року з додатком вбачається, що слідчим було оглянуто приміщення патологоанатомічного відділення КНП «КМКЛШМД», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де знаходиться труп ОСОБА_9 .
Відповідно до висновку експертного дослідження № 021-01207-2025 від 21.07.2025 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: а) просочуючий крововилив у м'які тканини лівої тім'яно-потилично-скроневої ділянки, що розповсюджується до завушної ділянки, садно в завушній ділянці зліва; розповсюджений двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку (лобові, тім'яні, скроневі частки) більше справа та на задній поверхні півкуль мозочка; пластинчасті нашарування згортків крові під твердою мозковою оболонкою над опуклою поверхнею правої півкулі головного мозку та у передній та середній черепних ямах обох сторін; вогнища забою з частковим розміжченням мозкової тканини поєднані з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки на лівих лобовій та скроневої частках (полюсно-базальної локалізації) та на правих лобовій та скроневій частках (полюсно-базальна та базально-латеральна локалізація), правобічна внутрішньомозкова гематома об'ємом приблизно 50 мл. (виявлена та видалена при операції від 14.05.2025р.) «ДТЧ в правій скронево-тім'яній ділянці. Видалення внутрішньомозкової травматичної гематоми в правій скронево-тім'яній ділянці»; б) синець навколо правого ока на повіках з припухлістю м'яких тканин; забійна рана на тлі вогнищевого крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва зі сторони присінку рота; в) просочуючий крововилив у м'які тканини задньої поверхні лівого ліктьового суглобу; г) сліди раніше перенесених черепно-мозкової травми та хірургічної операції на голові: після-операційний рубець у правій лобово-скроневій ділянці, давній трепанаційний отвір на кістках склепіння черепа справа, сліди зрощеного лінійного перелому правої скроневої кістки, що переходи основу черепа у середню черепну ямку справа. Виявлені на трупі ОСОБА_9 тілесні ушкодження (відмічені в п.1(а-в)) підсумків виникли від дії тупого (тупих предметів). Їх характер та об'єм, зовнішній вигляд, гістологічні дані (розвиток клітинних реакцій в травмованих тканинах), дані клінічного спостереження у стаціонарі та оперативного втручання на голові вказують на те, що вони виникли незадовго до госпіталізації потерпілого, можливо в один термін. Характер та взаємне розташування ушкоджень на м'яких тканинах голови, оболонках та речовині головного мозку, переважання внутрішньочерепних ушкоджень з боку протилежному місцю прикладання травмуючої сили, вказують на те, що черепно-мозкова травма, яка стала причиною смерті, виникла від дії тупого предмету з необмеженою контактною поверхнею та масою, що значно перевищує масу голови, за ударно-протиударним механізмом з виникненням кавітаційних явищ, що можливо при падінні потерпілого з вертикального або близького до нього положення з контактом лівою тім'яно-потилично-скроневою ділянкою голови з тупим предметом, який мав необмежену травмуючу поверхню. При цьому напрямок вектора трамвуючої сили - ззаду-допереду, зліва-направо та зверху-вниз. Ушкодження відмічені в п.1 (б) виникли від ударної дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактною поверхнею. Просочуючий крововилив у м'які тканини на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (відмічений в п.1 (в) підсумків з урахуванням його локалізації, міг виникнути в сукупності з ушкодженнями голови, що вказані в п.1 (а) підсумків, при падінні на ліву задньо-бічну поверхню тіла. Високе розташування місця контакту на голові (ліва тім'яно-потилично-скронева ділянка), напрямок вектора діючої сили, наявність синця на обличчі справа, розташованого контрлатерально (на протилежній стороні) по відношенню до місця контакту в лівій тім'яно-потилично-скроневій ділянці голови, вказують на те, що у даному випадку могло мати місце передуюче падінню прискорення тіла внаслідок зовнішньої дії, що привело до закидання голови перед ударом об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту. Тобто удар тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею в ділянку правої очниці міг передувати падінню та спричинити його. Тілесні ушкодження відмічені в п.1 (а) в комплексі формують закриту черепно-мозкову травму (внутрішньо-черепу травму), мають ознаки Тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя. Ушкодження відмічені п.1(б, в) підсумків мають ознаки Легкого тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової (внутрішньо-черепної) травми з ушкодженням м'яких тканин голови, крововиливами під оболонки та в тканину мозку, розвитком у клінічному перебігу набряку-набухання головного мозку з вторинними порушеннями мозкового кровообігу в стовбурному відділі.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 061-1088-2025 від 08.07.2025 року, під час проведення дослідження частин внутрішніх органів трупа ОСОБА_9 виявлено: дифузний субарахноїдальний крововилив в півкулі мозку з випадінням фібрину та вираженою лейкоцитарною реакцією, вогнищевими крововиливами на ділянках деструкції підлеглої кори мозку. Набряк-набухання головного мозку. Нерівномірно слабке кровонаповнення судин внутрішніх органів. Фокуси некротичного нефрозу. Стромогенний кардіосклероз. Зональний жировий гепатоз. Вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах верхньої губи справа з вираженою періфокальною лейкоцитарною реакцією. Вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах заушної ділянки зліва, верхньої повіки правого ока та з ділянки лівого ліктьового суглоба з вогнищевою періфокальною лейкоцитарною реакцією. Вогнищево-рихлі крововиливи в м'яких тканинах потиличної ділянки зліва без видимої клітинної реакції.
Крім того, відповідно до висновку експертного дослідження № 082-468-2025 від 23.05.2025 року, кров від трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
Відповідно до висновку експерта № 022-111-01207-2025 від 23.07.2025 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: а) просочуючий крововилив у м'які тканини лівої тім'яно-потилично-скроневої ділянки, що розповсюджується до завушної ділянки, садно в завушній ділянці зліва; розповсюджений двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку (лобові, тім'яні, скроневі частки) більше справа та на задній поверхні півкуль мозочка; пластинчасті нашарування згортків крові під твердою мозковою оболонкою над опуклою поверхнею правої півкулі головного мозку та у передній та середній черепних ямах обох сторін; вогнища забою з частковим розміжченням мозкової тканини поєднані з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки на лівих лобовій та скроневої частках (полюсно-базальної локалізації) та на правих лобовій та скроневій частках (полюсно-базальна та базально-латеральна локалізація), правобічна внутрішньомозкова гематома об'ємом приблизно 50 мл. (виявлена та видалена при операції від 14.05.2025р.) «ДТЧ в правій скронево-тім'яній ділянці. Видалення внутрішньомозкової травматичної гематоми в правій скронево-тім'яній ділянці»; б) синець навколо правого ока на повіках з припухлістю м'яких тканин; забійна рана на тлі вогнищевого крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва зі сторони присінку рота; в) просочуючий крововилив у м'які тканини задньої поверхні лівого ліктьового суглобу; г) сліди раніше перенесених черепно-мозкової травми та хірургічної операції на голові: після-операційний рубець у правій лобово-скроневій ділянці, давній трепанаційний отвір на кістках склепіння черепа справа, сліди зрощеного лінійного перелому правої скроневої кістки, що переходи основу черепа у середню черепну ямку справа. Виявлені на трупі ОСОБА_9 тілесні ушкодження (відмічені в п.1(а-в)) підсумків виникли від дії тупого (тупих предметів). Їх характер та об'єм, зовнішній вигляд, гістологічні дані (розвиток клітинних реакцій в травмованих тканинах), дані клінічного спостереження у стаціонарі та оперативного втручання на голові вказують на те, що вони виникли незадовго до госпіталізації потерпілого, можливо в один термін. Характер та взаємне розташування ушкоджень на м'яких тканинах голови, оболонках та речовині головного мозку, переважання внутрішньочерепних ушкоджень з боку протилежному місцю прикладання травмуючої сили, вказують на те, що черепно-мозкова травма, яка стала причиною смерті, виникла від дії тупого предмету з необмеженою контактною поверхнею та масою, що значно перевищує масу голови, за ударно-протиударним механізмом з виникненням кавітаційних явищ, що можливо при падінні потерпілого з вертикального або близького до нього положення з контактом лівою тім'яно-потилично-скроневою ділянкою голови з тупим предметом, який мав необмежену травмуючу поверхню. При цьому напрямок вектора трамвуючої сили - ззаду-допереду, зліва-направо та зверху-вниз. Ушкодження відмічені в п.1 (б) виникли від ударної дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактною поверхнею. Просочуючий крововилив у м'які тканини на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (відмічений в п.1 (в) підсумків з урахуванням його локалізації, міг виникнути в сукупності з ушкодженнями голови, що вказані в п.1 (а) підсумків, при падінні на ліву задньо-бічну поверхню тіла. Високе розташування місця контакту на голові (ліва тім'яно-потилично-скронева ділянка), напрямок вектора діючої сили, наявність синця на обличчі справа, розташованого контрлатерально (на протилежній стороні) по відношенню до місця контакту в лівій тім'яно-потилично-скроневій ділянці голови, вказують на те, що у даному випадку могло мати місце передуюче падінню прискорення тіла внаслідок зовнішньої дії, що привело до закидання голови перед ударом об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту. Тобто удар тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею в ділянку правої очниці міг передувати падінню та спричинити його. Тілесні ушкодження відмічені в п.1 (а) в комплексі формують закриту черепно-мозкову травму (внутрішньо-черепу травму), мають ознаки Тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя. Ушкодження відмічені п.1(б, в) підсумків мають ознаки Легкого тілесного ушкодження. Подібні до виявленої у потерпілого травми голови, зазвичай, супроводжуються порушенням свідомості (часто втратою свідомості) зі значним обмеженням активних дій при порушенні свідомості і неможливості їх здійснення при втраті свідомості. Враховуючи зазначене, не виключено, що після отримання ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 міг здійснювати які-небудь активні дії до втрати свідомості. Виявлені на трупі ОСОБА_9 синець на повіках правого ока з припухлістю м'яких тканин, забійна рана з вогнищевим крововиливом на верхній губі зліва зі сторони присінку рота, просочуючий крововилив у м'які тканини на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, просочуючий крововилив у м'які тканини лівої тім'яно-потилично-скроневої ділянки, що розповсюджується до завушної ділянки, садно в завушній ділянці зліва - є локальними слідами дії тупого (тупих) предмету (предметів). У момент їх спричинення потерпілий був повернутий цими ділянками до джерела травмування. Виходячи з встановленого механізму виникнення черепно-мозкової (внутрішньочерепної) травми у потерпілого ОСОБА_9 до падіння він знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні та був розвернутий обличчям до нападника, при цьому як мінімум одне ушкодження на обличчі було спричинене до падіння (синець навколо правого ока на повіках), а крововилив у м'які тканини задньої поверхні лівого ліктьового суглобу при падінні. Об'єктивних даних, які б дозволяли встановити послідовність спричинення інших ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової (внутрішньо-черепної) травми з ушкодженням м'яких тканин голови, крововиливами під оболонки та в тканину мозку, розвитком у клінічному перебігу набряку-набухання головного мозку з вторинними порушеннями мозкового кровообігу в стовбурному відділі. Ушкоджень на трупі ОСОБА_9 , які б могли виникнути при захисті від ударів тупим (тупими) предметом (предметами), що наносились не виявлено. Дані про те, чи проводилось токсикологічне дослідження крові ОСОБА_9 на момент його надходження в стаціонар, в наданій медичній документації відсутні. Обставини травмування потерпілого ОСОБА_9 , зафіксовані на відеозаписі з камери відеонагляду, відповідають наявним судово-медичним даним стосовно характеру, механізму спричинення, локалізації, кількості та терміну спричинення виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Покази свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (вказані в протоколі слідчого експерименту та на відеозапису слідчого експерименту за його участі від 15.05.2025 року) неконкретизовані, уривчасті, неповні, не збігаються з відеозаписом (наявні розбіжності відносно конкретного місця події та самого перебігу події) з камери відеонагляду у зв'язку з чим не оцінювалися.
Відповідно до висновку експерта № 022-155-01207-2025 від 24.07.2025 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, а також згідно даних медичної документації було виявлено: а) просочуючий крововилив у м'які тканини лівої тім'яно-потилично-скроневої ділянки, що розповсюджується до завушної ділянки, садно в завушній ділянці зліва; розповсюджений двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку (лобові, тім'яні, скроневі частки) більше справа та на задній поверхні півкуль мозочка; пластинчасті нашарування згортків крові під твердою мозковою оболонкою над опуклою поверхнею правої півкулі головного мозку та у передній та середній черепних ямках з обох сторін; вогнища забою з частковим розміжченням мозкової тканини поєднані з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки на лівих лобовій та скроневій частках (полюсно-базальної локалізації) та на правих лобовій та скроневій частках (полюсне базальна та базально-латеральна локалізація), правобічна внутрішньомозкова гематома об'ємом приблизно 50мл. (виявлена та видалена при операції від 14.05.2025р. «ДТЧ в правій скронево-тім'яній ділянці. Видалення внутрішньомозкової травматичної гематоми в правій скронево-тім'яній ділянці»; б) синець навколо правого ока на повіках з припухлістю м'яких тканин; забійна рана на тлі вогнищевого крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва зі сторони присінку рота; в) просочуючий крововилив у м'які тканини задньої поверхні лівого ліктьового суглобу; г) сліди раніше перенесених черепно-мозкової травми та хірургічної операції на голові: після-операційний рубець у правій лобово-скроневій ділянці, давній трепанаційний отвір на кістках склепіння черепа справа закритий кістковим трансплантатом, сліди зрощеного лінійного перелому правої скроневої кістки, що переходив на основу черепа у середню черепну ямку справа. Ушкодження виявлені в ділянці голови трупа ОСОБА_9 , що відмічені в п.1(а) підсумків, у комплексі формують закриту черепно-мозкову (внутрішньочерепну) травму. Між ними та смертю, що настала, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Інші виявлені ушкодження (відмічені в п.1 (б, в) у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не знаходяться.
З протоколу огляду місця події від 15.05.2025 року з додатком вбачається, що слідчим було оглянуто камеру схову в приміщенні КНП «КМКЛШМД», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, під час якого вилучено особисті речі ОСОБА_9 , а саме: куртку чорного кольору, джинси чорного кольору з ременем, кросівки червоного кольору з шкарпетками, кофту зеленого кольору, футболку чорного кольору, кофту сірого кольору, мобільний телефон марки «Vivo», смарт-годинник, пенсійне посвідчення, посвідчення національної гвардії, картка «Епіцентр», картка «ОщадБанк».
Також з протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2025 року з додатком вбачається, що слідчим проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_8 , у ході якого свідок повідомив, що у вечірній час доби, перебуваючи неподалік входу до хостелу, що за адресою: АДРЕСА_2, він вживав алкогольні напої разом із товаришем ОСОБА_3 , який проживає у вказаному хостелі, в цей час повз них проходила невідома жінка, яка попросила сигарету, на що вони в грубій формі, використовуючи нецензурну лексику, відмовили, в цей час до них підійшов невідомий чоловік та зробив їм зауваження щодо вказаної ситуації, після чого між ними виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_3 раптово наніс два удари кулаками в область голови невідомому чоловіку, від яких той впав на землю, після чого ОСОБА_3 продовжив наносити удари ногами в область голови невідомого чоловіка, який вже лежав на землі, потім на місце події приїхали працівники швидкої медичної допомоги та госпіталізувала невідомого чоловіка.
З протоколу огляду речей і документів, які були вилучені на підставі постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, кінозйомки, відеозапису від 15.05.2025 року вбачається, що слідчим здійснено зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, кінозйомки, відеозапису, а саме відеозаписів з камер відеоспостереження за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 8-А, за період часу з 22 години 30 хвилин 13.05.2025 року по 00 годину 30 хвилин 14.05.2025 року, з подальшим записом на цифровий носій - DVD-R диск.
Крім того, з протоколу перегляду відеозапису від 15.05.2025 року з додатком, зокрема, вбачається, що слідчим оглянуто відеозапис з камер відеоспостереження за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 8-А, на якому зафіксовано: 13.05.2025 року о 23:37:59 відбувається спілкування між особами чоловічої статі № 1 ( ОСОБА_9 ), № 2 ( ОСОБА_8 ) та № 3 ( ОСОБА_3 ), у ході якого між особами № 1 та № 2 починається сутичка. Під час вказаної сутички особа № 1 наносить удар в бік особи № 2, але той його зупиняє, після чого відстань між чоловіками збільшується приблизно до 1 метру. Після цього особа № 3 відштовхує особу № 2 вбік, а сам наближається до особи № 1 та стає у «стійку», здійснюючи замахи в бік останнього. На відрізку відеозапису 23:38:41 особа № 3 наносить два послідовні удари кулаками рук в область обличчя особи № 1, після яких той падає на асфальт на спину. Після цього особа № 3 ще раз наближається до особи № 1, який заходиться у положенні лежачи на спині та в стрибку наносить удар правою ногою в область голови останнього. В подальшому особа № 2, який весь цей час знаходився поруч, підходить до особи № 1 та перевіряє його стан. В цей час особа № 3 знову наближається до особи № 1 та наносить удар правою ногою в область тулубу останнього, після чого особи №2 та № 3 залишають особу № 1 на землі та починають рух в сторону будинку № 15 по вул. Райдужна у м. Києві. Пройшовши декілька метрів, особа № 3 повертається до особи № 1 та намагається привести його до тями, але це не приносить результату. На відрізку відеозапису 23:39:45 особа № 3 нахиляється над особою № 1 та починає здійснювати хаотичні поштовхи в область тулубу, після цього до особи № 1 та № 3 наближаються четверо осіб, які наближаються до особи № 1 та перевіряють його стан. У цей час особа № 3 починає рух в бік будівлі № 15 по вул. Райдужна у м. Києві.
З протоколу особистого обшуку затриманої особи від 15.05.2025 року з додатком, зокрема, вбачається, що слідчим проведено обшук затриманого ОСОБА_3 , у ході якого вилучено особисті речі ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/30480-БД від 11.06.2025 року, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 948 від 19.06.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час на будь-який психічний розлад не страждає. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється, на будь-яке психічне захворювання не страждав. Він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний на будь-який психічний розлад не страждає, а тому застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю.
У той же час, суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відсутності у нього умислу на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , оскільки такі доводи суперечать іншим доказам у кримінальному провадженні, які були досліджені в судовому засіданні, а тому суд вважає їх такими, що направленні на ухилення від кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин та понесення за його вчинення покарання.
Зокрема, суд не може погодитися з твердженням обвинуваченого ОСОБА_3 , що він мав намір лише захиститися від посягання з боку потерпілого ОСОБА_9 , який проявив агресію відносно його знайомого - ОСОБА_8 , враховуючи те, що в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження судом не було встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 своїми діями створював реальну загрозу для життя та здоров'я як самого ОСОБА_3 , так і для ОСОБА_8 , водночас, як убачається з досліджених судом доказів, зокрема, показань свідка ОСОБА_8 та відеозапису з камер відеоспостереження з місця події, потерпілий ОСОБА_9 дійсно мав конфлікт з ОСОБА_8 , в ході якого намагався нанести тому удар, проте був зупинений самим ОСОБА_8 , після чого потерпілий не вчиняв жодних активних дій, проте ОСОБА_3 , відносно якого потерпілий не вчиняв будь-якого посягання, не маючи такої необхідності, вже після фактично зупинення вказаного конфлікту, встав у так звану «стійку», демонструючи, на переконання суду, наміри завдати потерпілому тілесні ушкодження, після чого наніс два цілеспрямовані удари кулаками в область голови потерпілого, від яких той впав на землю, після чого ОСОБА_3 наніс ще два удари ногами в область голови потерпілого, який в цей час лежав на землі та не чинив будь-якого опору, та, як наслідок, не міг нести загрози ОСОБА_3 .
Між тим, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним нанесенням тяжкого тілесного ушкодження чи перевищення меж необхідної оборони, суд вважає необхідним, враховуючи конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Проте, на відміну від ст. 121 ч. 2 КК України, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочинів, передбачених статтями 118, 124 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Крім того, об'єктивна сторона злочинів, передбачених статтями 118, 124 КК, характеризується ще й наявністю такої обов'язкової ознаки, як обстановка вчинення злочину, що має вчинятися в обстановці необхідної оборони. Потерпілим же від цього злочину може бути лише особа, яка вчинила суспільно небезпечне посягання.
Таким чином, лише за наявності необхідної оборони можна робити висновок про те, чи перевищила особа межі необхідної оборони (не можна перевищити межі того, чого не має).
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом при перевищенні її меж.
У зв'язку з чим, твердження обвинуваченого щодо захисту від посягання потерпілого суд вважає надуманими, оскільки вони не є достатньо переконливими, так як не ґрунтуються на жодних конкретних доказах чи об'єктивно встановлених обставинах.
Про наявність умислу на нанесення саме тяжких тілесних ушкоджень свідчить також і сукупність всіх обставин вчинення злочину, зокрема кількість нанесених ударів, їх локалізація, а також характер та послідовність дій, у тому числі посткримінальна поведінка ОСОБА_3 , який не намагався надати потерпілому допомогу, викликати швидку медичну допомогу, а також переховувався після вчинення злочину.
Що стосується доводів сторони захисту про необхідність кваліфікувати дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України, а саме як вбивство, вчинене через необережність, оскільки смерть потерпілого ОСОБА_9 настала внаслідок черепно-мозкової травми, яка виникла при падінні потерпілого та удару головою об землю, то суд приходить до наступних висновків.
Усталеною судовою практикою визначено, що розмежування складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 119 КК України, здебільшого здійснюється за їх суб'єктивною стороною, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно небезпечного діяння, зокрема способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень.
Так, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки).
Специфіка вбивства з необережності полягає в його суб'єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Крім того, згідно сталої практики ВС, якщо особа діє із невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона, хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди, то у таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, - умисне заподіяння тяжких ушкоджень.
Між тим, як убачається з висновку експертного дослідження № 021-01207-2025 від 21.07.2025 року, висновку експерта № 022-111-01207-2025 від 23.07.2025 року та висновку експерта № 022-155-01207-2025 від 24.07.2025 року, смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової (внутрішньо-черепної) травми з ушкодженням м'яких тканин голови, крововиливами під оболонки та в тканину мозку, розвитком у клінічному перебігу набряку-набухання головного мозку з вторинними порушеннями мозкового кровообігу в стовбурному відділі. Характер та взаємне розташування ушкоджень на м'яких тканинах голови, оболонках та речовині головного мозку, переважання внутрішньочерепних ушкоджень з боку протилежному місцю прикладання травмуючої сили, вказують на те, що черепно-мозкова травма, яка стала причиною смерті, виникла від дії тупого предмету з необмеженою контактною поверхнею та масою, що значно перевищує масу голови, за ударно-протиударним механізмом з виникненням кавітаційних явищ, що можливо при падінні потерпілого з вертикального або близького до нього положення з контактом лівою тім'яно-потилично-скроневою ділянкою голови з тупим предметом, який мав необмежену травмуючу поверхню. При цьому напрямок вектора трамвуючої сили - ззаду-допереду, зліва-направо та зверху-вниз. Високе розташування місця контакту на голові (ліва тім'яно-потилично-скронева ділянка), напрямок вектора діючої сили, наявність синця на обличчі справа, розташованого контрлатерально (на протилежній стороні) по відношенню до місця контакту в лівій тім'яно-потилично-скроневій ділянці голови, вказують на те, що у даному випадку могло мати місце передуюче падінню прискорення тіла внаслідок зовнішньої дії, що привело до закидання голови перед ударом об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту. Тобто удар тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею в ділянку правої очниці міг передувати падінню та спричинити його.
Отже, судом встановлено, що між діям ОСОБА_3 , які мали активний характер та були протиправними, і їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, існував прямий причинний зв'язок.
Так, ОСОБА_3 , завдаючи два цілеспрямованих удари кулаками в область голови потерпілого, усвідомлював, що від таких ударів потерпілий впаде на покрив землі з прискоренням, що сила ударів буде достатньо значною, що може в цілому спричинити тяжку шкоду потерпілому, при цьому ОСОБА_3 діяв умисно та свідомо припускав, що наслідком таких його дій є прискорення від удару швидкості падіння, удар головою об земельний покрив і спричинення тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого у вигляді закритої черепно-мозкової травми, від якої потерпілий в подальшому помер у лікарні. Крім того, вже після падіння потерпілого на землю, ОСОБА_3 продовжив наносити удари потерпілому, а саме завдав два удари ногою в область голови, що також свідчить про умисел на нанесення саме тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий. Також суд враховує його вік та стан здоров'я.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення та з урахуванням особи обвинуваченого, ставленням обвинуваченого до вчиненого, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_3 положень ст. ст. 69, 75 КК України, та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з моменту затримання, а саме з 15 травня 2025 року.
Речові докази у справі, а саме:
- DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- куртку чорного кольору, джинси чорного кольору з ременем, кросівки червоного кольору з шкарпетками, кофту зеленого кольору, футболку чорного кольору, кофту сірого кольору, мобільний телефон марки «Vivo», смарт-годинник, пенсійне посвідчення, посвідчення національної гвардії, картка «Епіцентр», картка «ОщадБанк», повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 11 538 гривень 25 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/30480-БД від 11.06.2025 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: