Вирок від 09.12.2025 по справі 755/16944/23

Справа № 755/16944/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "09" грудня 2025 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

Законних представників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17

Потерпілого ОСОБА_18

Захисника потерпілого ОСОБА_19

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023100040003101 від 02.09.2023, відносно

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, учня 10-А класу Монастирищеської міської ради Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, учня 9-Б класу СЗШ І-ІІІ ступенів № 258 м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, студента фахового коледжу «Освіта», університету «Україна» м. Києва, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, учень 9-Г класу СЗШ І-ІІІ ступенів №258, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, учень 10-Б класу ліцею № 18, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

встановив:

Неповнолітні ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , 31 серпня 2023 року, приблизно о 19 год. 10 хв., перебуваючи у громадському місці, а саме на території Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства за адресою: м. Київ, вул. Жмаченка, 26 групою осіб, вчинили хуліганські дії, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, поєднаного з насильством за наступних обставин.

Так, неповнолітні ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 близько 19-ї години 31.08.2023 року знаходячись біля магазину, на території, що прилягає до Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства за адресою: м. Київ, вул. Жмаченка, 26 зустріли неповнолітнього ОСОБА_18 використовуючи нікчемний надуманий привід, такий як неприязне ставлення до молодіжної субкультури «редан», яку той підтримує стали пред'являти безпідставні претензії до його зовнішнього вигляду, ображати провокуючи словесний конфлікт, порушуючи при цьому громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті норми і правила поведінки.

В подальшому через незначний проміжок часу ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 зайшли до занедбаної будівлі, що знаходиться неподалік коледжу, де побачили неповнолітнього ОСОБА_18 та в присутності інших малолітніх та неповнолітніх осіб продовжили свої хуліганські дії. Так, діючи спільно та узгоджено зазначені особи, знущаючись над потерпілим висловлювали образи на його адресу та завдали не менше семи ударів руками та ногами в голову та тулуб потерпілого ОСОБА_18 , не реагуючи на численні прохання потерпілого припинити протиправні дії стосовно нього. Такими своїми діями продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, усвідомлюючи, що їх діями буде спричинено шкоду громадським інтересам, а також шкоду здоров?ю потерпілого.

Злочинні дії, неповнолітніх ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 фіксувалися неповнолітнім ОСОБА_20 на відео за допомогою камери мобільного телефону. В подальшому, відеозапис з публічним груповим побиттям неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 був викладений ОСОБА_20 в мережу Інтернет, що є загальнодоступним ресурсом, чим ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , показали свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, демонструючи прагнення самоствердитись за рахунок приниження інших осіб.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , відповідно до висновку експерта №042/1-381-2023 від 05.09.2023 потерпілому ОСОБА_18 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на передній та задній поверхні лівої вушної раковини в проекції верхньої третини завитка, на передній та задній поверхні правої вушної раковини з переходом на завушну ділянку; садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу.

Крім того, відповідно до висновку експерта № 1023 від 29.09.2023 року за результатами судово-психологічної експертизи публічне групове побиття з подальшим викладенням відеозапису в мережу інтернет, явилась для неповнолітнього ОСОБА_18 інтенсивно - психотравмувальною, супроводжувалась переживанням больових відчуттів, почуттів приниженої гідності та скривдженої честі, сорому та образи, безпорадності, тривоги щодо наслідків, страху повторення події, з униканням неприємних спогадів та певних місць перебування. Дані психоемоційні переживання та зміни поведінки тимчасово погіршували соціальне функціонування потерпілого ОСОБА_18 та знижували його якість життя.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_20 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_13 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи ті обставини, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення; судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Ткаож за клопотанням сторони обвинувачення судом, було досліджено відеозапис події з телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_6», який також доводить винуватість неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та події зафіксовані в обвинувальному акті.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

Призначаючи покарання неповнолітнім обвинуваченим, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також, суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.

Отже, суд виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Обираючи вид та міру покарання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , суд бере до уваги характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, форму вини, спосіб вчинення кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинувачених до скоєного.

Суд враховує фактичні обставини справи і тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, дані про особу неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .

Так, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_12 , за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, навчається на середньому достатньому рівні, пропусків уроків та порушення дисципліни не допускав, батьками створені умови для навчання та відпочинку, в родині довірливі стосунки, в ході підготовки досудової доповіді ОСОБА_12 повідомив, що змінив коло оточення, знайшов собі друзів, які разом з ним займаються спортом та мають негативне ставлення до антисоціальної поведінки. Свій вчинок пояснює через неприязнь до певної молодіжної субкультури, а саме російського руху «редан», але після проаналізувавши ситуацію зрозумів, що вчинив не добре та вибачився перед потерпілим, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався.

Згідно досудової доповіді складеної начальником сектору ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філія ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м. Києва Яною Грабовською рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_12 визначений як низький. Сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе за умови виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації. Рекомендовано проводити роботу спрямовану на налагодження відносин у сім'ї, набуття навичок позитивного контролю поведінки, а також формування навичок критичного мислення.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_20 , раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, згідно характеристики з навчального закладу навчався на низькому та середньому рівнях, пасивний, неконфліктний, має доброзичливі стосунки з членами родини, батьками створені належні умови для його розвитку. Свої дії пов?язує з неприязним ставлення до певної молодіжної субкультури «редан», яку підтримує постраждалий. Для себе зробив висновок, що не треба засуджувати людей за зовнішністю, і що за кожен вчинок існують свої наслідки,.

Згідно досудової доповіді складеної начальником сектору ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філія ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м. Києва Яною Грабовською рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_20 визначений як середній. Сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе за умови виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації. Рекомендовано проводити роботу спрямовану на набуття навичок критичного мислення.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 , раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, за місцем навчання характеризується позитивно, користується повагою серед однолітків, матір?ю створені належні умови для проживання. ОСОБА_9 усвідомив, що вчинив неправильно, наслідки своєї поведінки. Причиною конфлікту називає можливий зв?язок потерпілого з так званим молодіжним рухом «редан»,.

Згідно досудової доповіді складеної начальником сектору ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філія ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м. Києва ОСОБА_22 , ОСОБА_9 схильний до імпульсивності, має загострене почуття справедливості, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_20 визначений як середній. Сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе за умови виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації. Рекомендовано проводити роботу спрямовану на набуття навичок критичного мислення.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_10 , раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, згідно характеристики навчається не в повній мірі своїх можливостей, рівень знань від початкового до середнього, не конфліктний, товариський, шкідливих звичок не має, займається рукопашний боєм, батьками створені належні умови для життя та розвитку. Свій вчинок пояснив бажанням «бути крутим» у тому колі знайомих. Для себе зробив висновок, що не потрібно йти за натовпом, а завжди думати своєю головою.

Згідно досудової доповіді складеної начальником сектору ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філія ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м. Києва ОСОБА_22 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_10 визначений як низький. Сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе за умови виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації. Рекомендовано проводити роботу спрямовану на набуття навичок контролю поведінки та емоцій, формування навичок критичного мислення.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_13 , раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався ОСОБА_13 виховується матір?ю, стосунки в родині добрі, допомагає мамі та сестрі, вдома створені всі належні умови для його розвитку, гядно характеристики навчається не в повній мірі своїх сил, але ставиться до поставлених завдань відповідально. Шкідливих звичок не має. Мати контролює сина. Після бійки, в якій він брав участь, змінив коло спілкування. Свій вчинок пояснює тим, що інший обвинувачений у справі розпочав конфлікт із потерпілим на грунті можливого зв?язку потерпілого з так званим молодіжним рухом «редан». ОСОБА_13 визнає свою помилку, але в деякій мірі виправдовує свою поведінку та перекладає відповідальність на іншу особу.

Згідно досудової доповіді складеної начальником сектору ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філія ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м. Києва ОСОБА_22 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_13 визначений як середній. Сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе за умови виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації. Рекомендовано проводити роботу спрямовану на підвищення набуття навичок успішного спілкування, формування усвідомленого ставлення до почуття гніву, мотивування на відмову від вживання алкогольних напоїв, підвищення рівню обізнаності щодо причинно-наслідкових зв'язків, набуття контролю над емоціями, набуття навичок критичного мислення.

Обставиною, яка пом'якшує покарання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 згідно положень ст. 66 КК України, є щире каяття, оскільки вони усвідомили суспільну небезпеку своїх дій, шкодують про вчинене, усвідомили суспільну небезпеку своїх дій, попросили вибачення у потерпілого; вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; часткове відшкодування матеріальної шкоди .

Крім того, суд звертає увагу, що щире каяття обвинувачених полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вони визнають свою провину, висловлють жаль з приводу вчиненого (п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обставин, що обтяжують покарання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Під час останнього слова неповнолітні обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 попросили вибачення у потерпілого ОСОБА_18 , та щиро розкаялись, кожен щиро шкодував за вчинене.

Також, визначаючи неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 вид і розмір покарання, суд виходить з того, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Крім того, суд враховує те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

При розгляді даного кримінального провадження суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. В свою чергу, справедливість - це одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Вищенаведені та встановлені судом дані свідчать про наявність обґрунтованих підстав для застосування до неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у кожному випадку застосування ст. 69 КК України, суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, вищевказаних даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, на момент вчинення кримінального правопорушення було 16 років, а також встановлених судом обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та пом'якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття а також відшкодування завданих збитків, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає та претензій морального характеру до обвинуваченого не має, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, суд вважає можливим призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за ч.2 ст.296 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме покарання передбаченого ст 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покаладанням обов'язків передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

З урахуванням наведеного, вищевказаних даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_20 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, на момент вчинення кримінального правопорушення було 14 років, а також встановлених судом обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та пом'якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття а також відшкодування завданих збитків, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає та претензій морального характеру до обвинуваченого не має, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, суд вважає можливим призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_20 покарання за ч.2 ст.296 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме покарання передбаченого ст 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покаладанням обов'язків передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

З урахуванням наведеного, вищевказаних даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, на момент вчинення кримінального правопорушення було 17 років, а також встановлених судом обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та пом'якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття а також відшкодування завданих збитків, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає та претензій морального характеру до обвинуваченого не має, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, суд вважає можливим призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.296 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме покарання передбаченого ст 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покаладанням обов'язків передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

З урахуванням наведеного, вищевказаних даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, на момент вчинення кримінального правопорушення було 14 років, а також встановлених судом обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та пом'якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття а також часткове відшкодування завданих збитків, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає та претензій морального характеру до обвинуваченого не має, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, суд вважає можливим призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч.2 ст.296 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме покарання передбаченого ст 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладанням обов'язків передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

З урахуванням наведеного, вищевказаних даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, на момент вчинення кримінального правопорушення було 16 років, а також встановлених судом обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та пом'якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття а також часткове відшкодування завданих збитків, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає та претензій морального характеру до обвинуваченого не має, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, суд вважає можливим призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_13 покарання за ч.2 ст.296 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме покарання передбаченого ст 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладанням обов'язків передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення неповнолітніх обвинувачених та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з положенням п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.

Представником цивільного позивача неповнолітнього потерпілого ОСОБА_23 - ОСОБА_24 було заявлено цивільний позов до законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_16 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_20 - ОСОБА_25 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_26 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_15 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної шкоди в розмір 10 500 грн, та моральної шкоди в розмірі 250 000 грн. завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд приймає до уваги доводи законного представника потерпілого та погоджується з тим, що в результаті в результаті умисних дій обвинувачених потерпілому ОСОБА_18 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на передній та задній поверхні вушної раковини в проекції верхньої третини завитка, на передній та задній поверхні правої вушної раковини з переходом на завушну ділянку; садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу ,на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, а також під час хуліганських дій обвинувачених було також пошкоджено мобільний телефон ОСОБА_18 , тому суд погоджується з доводами законного представника цивільного позивача про те, що йому завдано матеріальної шкоди, що призвело до пошкодження майна, а також завдано тілесні пошкодження потерпілого.

Також суд погоджується з доводами законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 про те, що йому завдано моральної шкоди, у вигляді душевних страждань, а також його матері, такі як фізичні та душевні страждання, через хвилювання кожного дня за моральний стан дитини після отриманої ним фізичної та моральної травми, яка сталася з вини обвинувачених.

Так, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина з статті 23 ЦК України).

З огляду на принципи розумності, виваженості та справедливості, оцінивши в сукупності викладені в позові обставини, суд вважає, що цивільний позов завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення підлягає частковому задоволенню.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2ст. 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100,124, 325,368-371,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання з урахуванням положень ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов'язки:

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;