Справа №:755/21381/24
Провадження №: 1-кс/755/4347/25
"08" грудня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
заявника адвоката ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України.
18 листопада 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав письмову заяву про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду даного кримінального провадження.
18 листопада 2025 року вказану заяву про відвід судді після автоматизованого розподілу передано для розгляду судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подану ним заяву про відвід підтримав посилаючись на те, 18 листопада 2025 року даний відвід було заявлено, оскільки, на думку захисника, суддя є упередженою, враховуючи те що в судовому засідання 18 листопада 2025 року сторона захисту звернулася з клопотанням про відкладення даного судового засідання на іншу дату, для надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, які були надані прокурором в судовому засіданні у 4-х томах, поряд з цим часу для підготування письмових заперечень та клопотань про недопустимість доказів, однак суддею ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні його клопотання та надано лише 20 хвилин часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у 4-х томах. Дані дії судді на думку адвоката порушують право на захист. Крім того, в судовому засіданні суддя повідомила, що минуле клопотання адвоката про відкладення з долученими доказами поважності причин, вона не визнає належними доказами та причини неявки в судове засідання та буде звертатись до Дисциплінарної палати адвокатури, що є упередженим ставленням. Також, адвокатом ОСОБА_4 було подано письмові доповнення до заяви, з яких вбачається, що на думку адвоката суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_11 , фактично обмежує обвинуваченого ОСОБА_3 в його праві на захист, праві на справедливий суд, та праві письмово висловити думку, щодо кожного письмового доказу долученого прокурором. Крім того, суддя фактично позбавила сторону захисту права на оцінку доказів долучених прокурором, перевірку їх достовірності з матеріалами, що були відкритті в порядку статті 290 КПК України. Зокрема дії судді щодо початку дослідження доказів в обсязі одного тому, без ознайомлення сторони захисту з іншими 2 томами, є явно упередженим так, як розміщення частин письмових доказів, по різним томам явно унеможливлювало оцінку тих доказів, які були похідними від інших, що позбавляло право сторони захисту на визнання їх недопустимими, належними чи надання коментарів з посиланням на інші томи. Таким чином, сторона захисту вважає дії судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 упередженими, зацікавленими, такими, що суперечать загально прийнятій практиці, нормам КПК України, та створюють передумови для її відводу.
Поряд з цим, адвокат зазначив, що суддя ОСОБА_5 призначає дуже часто розгляд кримінального провадження. Провівши аналіз проміжків часу між судовими засіданнями під головуванням судді вбачається, що середня кількість днів між судовими засіданнями становить 10 днів.
Також, адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні 08 грудня 2025 року надав додаткові пояснення та відповідь на адвокатський запит щодо дат та часу всіх судових засідань, які були призначені у справі №755/21381/24. Разом з тим, в доповненнях адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що 18 листопада 2025 року він заявив відвід судді ОСОБА_5 . Розгляд даної заяви було призначено на 08 грудня 2025 року на 10 год. 30 хв. При цьому, суддя ОСОБА_5 призначила розгляд кримінального провадження у якому не розглянута заява про відвід судді на 08 грудня 2025 року на 11 годину 00 хвилин, дані дії судді на думку адвоката призводять до психологічного, поза процесуального тиску, через незаконність призначення судового засідання, на сторону захисту в особі обвинуваченого ОСОБА_3 , який в свою чергу вимушений процесуально виправдовуватись з приводу поважних причин неявки в незаконно призначене судове засідання, через побоювання безпідставного ініціювання питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 . Разом з тим, адвокат зазначив, що в порядку статті 290 КПК України він не ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження, оскільки до справи вже вступив як адвокат, коли справа знаходилась в провадженні судді. Тобто, все вищезазначене на думку адвоката ОСОБА_4 свідчить про те, що дії судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 є явно упередженими, зацікавленими та такими, що порушують норми КПК України, принципи поведінки суддів, серед яких незалежність, об'єктивність, чесність, непідкупність, етичність, рівність, компетентність та старанність, а тому просив суд задовольнити заяву та відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12024100040001371 (справа №755/21381/24).
Обвинувачений ОСОБА_3 - підтримав думку свого захисника.
Адвокат ОСОБА_12 поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення заяви про відвід, зазначивши, що суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 призначає розгляд справи в межах розумних строків відповідно до положень статті 28 КПК України. Крім того, зазначив, що ним в підготовчому засіданні було особисто заявлено клопотання про визначення графіку слухання справи на підставі пункту 69 Наказу "Про запровадження та реалізації пілотного проєкту щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність". Також зазначив, що підстави відводу необґрунтовані, стороні захисту в порядку статті 290 КПК України надавались матеріали для ознайомлення, сторона захисту ознайомлювалась з матеріалами справи. 18 листопада 2025 року в судовому засіданні відповідно до встановленого порядку було встановлено порядок розпочати з долучення та дослідження матеріалів, адвокату було надано час для ознайомлення зі змістом долучених доказів.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 135 КПК України, правом подачі письмових пояснень не скористалася.
Враховуючи вимоги статей 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід з доповненнями, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України, в ході судового розгляду якого захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді.
Відповідно до положень статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною першою статті 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Що стосується підстав для відводу, зазначених захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 , суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини .
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з частиною п?ятою статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Із норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На думку суду, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. Фактично адвокат не погоджується з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 , прийнятими нею, як головуючою, при розгляді кримінального провадження, що не є підставою для відводу із урахуванням вищевикладених норм національного та міжнародного законодавства.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, викладені у заяві захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 8, 55 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, статтею 15 Кодексу суддівської етики, пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді,пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, статтями 1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 321, 369-372 КПК України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд,
у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 186, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 186 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 09-00 годині 12 грудня 2025 року.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1