Справа № 752/20692/25
Провадження №: 1-кп/752/2259/25
09 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010002424 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення немає.
Прокурор просила призначити судовий розгляд.
Захисник ОСОБА_5 , з яким погодилась обвинувачена ОСОБА_3 , просила повернути обвинувальний акт з мотивів невірної кваліфікації, зазначеної в обвинувальному акті.
Прокурор ОСОБА_4 подала письмові заперечення на клопотання про повернення обвинувального акта, з яких вбачається наступне.
Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
В приписах ст. ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акт та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.
Так, у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Усі перелічені відомості містяться у обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12025100010002424 від 03.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Разом із тим, питання про відповідність викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також про їх узгодженість з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Отже, до таких висновків суд може дійти тільки після проведення в повному обсязі судового розгляду з дослідження всіх доказів кримінального провадження, що не передбачено на стадії підготовчого провадження, тому висновки суду щодо наявності або відсутності певних кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину чи достатності фактичних обставин для складу злочину, на даному етапі є передчасними.
Вказане узгоджується з висновком Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 року у справі №273/1053/17, відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов?язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв?язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо.
З'ясувавши думку учасників, встановивши відсутність підстав для прийняття в підготовчому судовому засіданні рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе провести підготовку до судового розгляду.
Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення немає.
З приводу заявлених скарг суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Питання визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження врегульовано статтею 349 КПК України.
При цьому, питання кваліфікації дій обвинувачених є предметом судового розгляду та вирішуються судом під час ухвалення вироку у справі.
Таким чином клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту задоволенню не підлягає, а його доводи підлягають перевірці і оцінці судом під час судового розгляду.
Судовий розгляд необхідно провести у відкритому судовому засіданні у визначені КПК України строки.
Керуючись ст. 23, 303, 314-316, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання сторони захисту - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12025100010002424 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду м. Києва, на 11 год 30 хв. 15 гудня 2025 року.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1