Справа № 712/16514/25
Провадження № 3/712/4635/25
11 грудня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Левченка Р.М.Ю особи, відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушень працюючої : член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «ЧОЛ ЧОР» і відповідно до підпункту «ґ» п.2 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025, а декларація фактично подана 05.05.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП визнала.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 172-6 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу.
Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Судом встановлено, що відповідно до Статуту КНП «ЧОЛ ЧОР», останній є неприбутковим багатопрофільним, лікувально-діагностичним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної (високоспеціалізованої стаціонарної та консультативної амбулаторно-поліклінічної) медичної допомоги населенню Черкаської області та іншим особам за напрямками, зазначеними в ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Засновником КНП «ЧОЛ ЧОР» є Черкаська обласна рада, яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління суб'єктом комунальної власності.
Засновником делеговано окремі повноваження Управлінню охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, яке є органом управління в межах та обсягах, визначених чинним законодавством України, договором з галузевого управління суб'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та цим Статутом.
КНП «ЧОЛ ЧОР» здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів у сфері охорони здоров'я без мети одержання прибутку.
Відповідно до поставленої мети предметом діяльності КНП «ЧОЛ ЧОР» є: - створення умов, необхідних для організації належного управління внутрішнім лікувально-діагностичним процесом, ефективного використання майна та інших ресурсів; - надання фізичним, юридичним особам, іноземним громадянам та особам без громадянства на платній та безоплатній основі медичних послуг третинного рівня у випадках та на умовах, визначених чинними законами України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, а також договорами про добровільне медичне страхування; - запровадження та реалізація міжнародних принципів доказової медицини та галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я; - удосконалення форм і методів взаємодії з іншими закладами охорони здоров'я з метою забезпечення наступництва у наданні медичної допомоги на різних рівнях та ефективного використання ресурсів системи медичного обслуговування; - направлення у разі необхідності пацієнтів до інших закладів охорони здоров'я у порядку, встановленому законодавством; - придбання, перевезення, зберігання, використання, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та лікарських засобів, що віднесені до категорії сильнодіючих і отруйних речовин; - проведення профілактичних медичних оглядів; - проведення експертизи тимчасової непрацездатності та контролю за видачею листків непрацездатності; - організація та проведення навчально-методичної, науково-дослідницької роботи, науково-практичних конференцій, наукових форумів, круглих столів, семінарів тощо; - підвищення кваліфікації лікарів, середнього медичного персоналу, здійснення підготовки лікарів-інтернів, проведення практики студентів медичних навчальних закладів тощо.
КНП «ЧОЛ ЧОР» є юридичною особою публічного права. Права та обов'язки юридичної особи КНП «ЧОЛ ЧОР» набуває з дня його державної реєстрації.
Управління КНП «ЧОЛ ЧОР» здійснює Засновник та Управління;
Управління здійснює організаційно-методичне керівництво, спрямовує діяльність КНП «ЧОЛ ЧОР» на ефективну реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, є головним розпорядником коштів обласного бюджету, забезпечує контролю за діяльність КНП «ЧОЛ ЧОР» відповідно до чинного законодавства України та делегованих Засновником повноважень.
Поточне керівництво (оперативне управління) КНП «ЧОЛ ЧОР» здійснює директор.
Відповідно до наказу КНП «ЧОЛ ЧОР» № 178-ОС від 02.11.2020
ОСОБА_2 прийнято на роботу лікарем-акушером-гінекологом гінекологічного відділення з 03.11.2020.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб і остання змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Наказом КНП «ЧОЛ ЧОР» від 02.01.2025 № 14 ОСОБА_1 лікаря-акушера-гінеколога включено в Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення КНП «ЧОЛ ЧОР» лікар акушер-гінеколог належить до категорії «Професіонали».
Лікар-акушер-гінеколог призначається і звільняється з посади наказом директора, за погодженням завідувача відділення.
Лікар-акушер-гінеколог безпосередньо підпорядкований завідувачу відділення.
Завдання та обов'язки лікаря-акушера-гінеколога: - виконує встановлені для нього правила охорони праці і пожежної безпеки; - дотримується положень антикорупційної програми та в межах своїх повноважень сприяє протидії корупції в лікарні; - організовує та забезпечує своєчасне обстеження та лікування хворих згідно локальних протоколів та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціалізації «Акушерство і гінекологія», методичних рекомендацій АМН України, інших науково-дослідних установ України; - надає спеціалізовану та невідкладну медичну допомогу хворим з гінекологічною патологією; - забезпечує належний рівень спеціального обстеження пацієнтів з гінекологічною патологією, у відповідності з сучасними досягненнями науки і техніки, догляд за хворими на основі принципів лікувально-охоронного режиму; дотримання правил медичної деонтології; виконання хворими установленого лікарняного режиму; надання висококваліфікованої медичної допомоги особам; надання швидкої і невідкладної медичної допомоги; контроль виконання лікарських призначень з боку середнього та молодшого персоналу відділення; контроль за побічними реакціями лікарських засобів тощо; - згідно затвердженого графіку несе чергування по лікарні, відділенню - згідно графіку проводить оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд відповідно до чинного законодавства; - у разі включення до переліку лікарів, що мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи, такий лікар у розумінні пп. Ґ п.2 ч.1 ст.3 Закону набуває статусу особи, прирівняної до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та зобов'язані виконувати заходи, визначені розділами IV та VII Закону тощо.
Відповідно до підпункту «ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до роз'яснення НАЗК від 04.02.2025, особам, які включені до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у період з 01.01.2025 до 31.03.2025 (включно) слід подати щорічну декларацію за 2024 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» - до 31.03.2025 включно.
Крім того, згідно з роз'ясненнями НАЗК від 29.12.2021 № 11, якщо особа, у якої виник обов'язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається (п.п. 3 п. 2 розд. ІІ Порядку № 449/21). Водночас, якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов'язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов'язана подати щорічну декларацію.
Отже, оскільки ОСОБА_1 включена до Переліку лікарів-дублерів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи 02.01.2025, то на неї розповсюджуються правила подачі декларацій, що передбаченні ст. 45 Закону, і вонає суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Частиною 2 ст.45 Закону визначено, що, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
З 1 січня до 31 березня 2025 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2024 звітний період.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 з 02.01.2025 виконує свої повноваження лікаря-дублера, який має право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а тому зобов'язана подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік до 31.03.2025 включно.
УСР в Черкаській області, згідно з вимогами ст. 251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 05.05.2025в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутністьсуспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Суд вважає, що умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що вона, будучи ознайомленою із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, що підтверджується попередженням про персональну відповідальність за несвоєчасне подання або неподання декларацій за 2024 рік, наказом КНП «ЧОЛ ЧОР» від 20.01.2025 № 26 «Про подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким наказано працівникам КНП «ЧОЛ ЧОР» подати щорічну декларацію за 2024 рік до 00 годин 00 хвилин 1 квітня 2025 року, а також п. 2.29 розділу 2 посадової інструкції в якому визначено, що у разі включення лікаря до переліку лікарі, що мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи такий лікар стає суб'єктом Закону, не виконала вимоги Закону та протиправно їх порушила. Вона усвідомлювала обов'язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подала. Однак наявність такого не є обов'язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Під поважними причинами несвоєчасного подання деклараціїслід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Водночас, як під час документування даного правопорушення, під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу та в судовому засіданні поважних причин несвоєчасного подання нею декларації не з'ясовано.
Відповідно до ст. 1 Закону передбачено, що органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних, а також адміністративних правопорушень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Крім того, відповідно до «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Національної поліції від 23.10.2019 № 1077 та «Положення про управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, посадові особи управління мають право збирати докази про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також складати відповідні протоколи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 251 КУпАП регламентовано, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП є дата наступна за граничною датою, до закінчення якої необхідно було подати декларацію, тобто 01.04.2025.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є місце виникнення обов'язку подавати декларацію, тобто Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», розташоване за адресою: 18009, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, 3.
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторона, суб'єкт, суб'єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726КУпАП, слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 21 листопада 2025року, так як на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Статтею 1 Закону, передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку, ОСОБА_1 обов'язком якої як суб'єкта відповідальності визнається необхідність діяти лише в рамках закону, порушено встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Разом з тим слід зазначити, що виходячи з вимог правової кваліфікації та із врахуванням ситуації в державі, правопорушення, пов'язані з корупцією, для кваліфікації яких не передбачено обов'язкової наявності наслідків чи ознак суспільної небезпечності, не можуть вважатися малозначними.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Частиною 1 ст. 1726 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується: протоколом №630/2025 від 21.11.2025; листом вх. №86656-2025 від 19.11.2024: листом вх. №126793-2025 від 10.11.2024; рапортом №44653-2025 від 11.11.2025 з додатками; листом вих.. №111822-2025 від 02.10.2025; листом вх. №76864-2025 від 14.10.2025 з додатками; листом Верховної ради №04-18/10-1584 від 11.09.2028; листом прокуратури Черкаської області №05/3-4вих-20 від 10.01.2020; листом НАЗК №47-06/86563-21 від 06.12.2021; витягом з Положення УСР в Черкаській області.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України і застосувати адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікацій доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко