Справа № 569/13012/25
12 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Бучко Т.М.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення понесених позивачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги,
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки у спільній сумісній власності.
Рішенням від 09 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 суд задовольнив. Визначив, що розмір частки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 становить частки. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1291,65 грн у відшкодування судових витрат. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1291,65 грн у відшкодування судових витрат. Стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2083,30 грн у відшкодування судових витрат.
У заяві від 10 грудня 2025 року представник позивача Штогрін В.С. просить поновити пропущений строк на подання доказів понесених витрат по оплаті професійної правничої допомоги, стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 15000 грн понесених ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Враховуючи положення ч.3 ст.270 ЦПК України, питання про судові витрати суд вирішує без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасникіав справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.270 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Цивільний процесуальний закон розрізняє строки подання заяви про ухвалення додаткового рішення (до закінчення строку на його виконання) та строки подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву).
При ухваленні заочного рішення від 12 листопада 2025 року суд вирішив питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, про що зазначено у мотивувальній частині рішення. Оскільки позивач не надав докази на підтвердження розміру понесеним ним витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи не містили заяви про подання таких доказів в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, суд не вбачав підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України право сторони на подання заяви про стягнення судових витрат і відповідних документів у п'ятиденний строк після ухвалення рішення виникає лише за умови, якщо учасник справи зробив про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів, або до закінчення розгляду справи, якщо справа розглядається у спрощеному провадженні.
Ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив, ні у судовому засіданні представник позивача не заявляла про намір подати докази на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Таким чином, позивач втратив право на подання доказів щодо судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення, оскільки до закінчення розгляду справи не зробив відповідної заяви.
Строк на подання заяви про намір подати докази після ухвалення рішення в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України не може бути поновлений, так як його закінчення обумовлене настанням подією у часі - закінчення судових дебатів, або закінчення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, при ухваленні рішення суд вирішив питання про судові витрати, в тому числі і щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення в частині витрат на правничу допомогу відсутні. Отже, у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.260, 261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Штогрін Вікторії Святославівни про стягнення понесених позивачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя