Справа № 569/22318/24
1-кп/569/914/25
10 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах кримінального провадження № 12024181010001986 від 17 серпня 2024 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста серпухов, московської області, російської федерації, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, солдата резерву 317-ої запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці. В обгрунтування клопотання вказала, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов до такого висновку.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.10.2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці, до 15 грудня 2025 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на той самий строк.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, крім наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в статті 178 КПК України.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор покликається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не встановлено. Дане кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження письмових доказів. Свідки та потерпіла, які до вручення підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України перебували з ним у дружніх стосунках, судом допитані не були.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним, ймовірність незаконного впливу на свідків і потерпілу в даному кримінальному провадженні, суд вважає, за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці до 07 лютого 2026 року з одночасним продовженням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177-179, 194, 331, 369, 371, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 2 (два) місяці, до 07 лютого 2026 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 без дозволу суду цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці, до 07 лютого 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції, з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу.
Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_6