Справа №568/1709/25
Провадження №2-а/568/12/25
11 грудня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши в у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області, виконавчого комітету Радивилівської міської ради рівненської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до адміністративної комісії Радивилівської міської ради, в якому просить суд скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області про накладення адміністративного стягнення №13від 30 вересня 2025 року якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень.
В обґрунтування позову зазначила, що 19.08.2025 року поліцейським офіцером громади Маркович Р.А. складено протокол, з якого вбачається, що 10.08.2025 року о 06 годині 47 хвилин ОСОБА_1 , будучи власником ВРХ, передала свою худобу для випасання та допустила забруднення нею проїзної частини дороги в межах червоних ліній вулиці Шевченка в с.Гаї-Левятинські Дубенського району Рівненської області і в подальшому не усунула вищевказане забруднення, чим порушила п.15 та п.16 розділу 2 Типових Правил благоустрою території населеного пункту , що є порушенням сь.152 КУпАП.
За результатами розгляду справи адміністративною комісією при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області 30 вересня 2025 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №13, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 гривень.
З вказаною постановою позивач не погоджується посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, в частині щодо законодавчо визначених строків його складання - через 9 днів після події. Окрім того, поліцейських, який складав протокол самостійно ініціював виклик на лінію 102, що події, яка сталась 9 днів тому, при чом у рапорт містить посилання на те, що під час патрулювання 19.08.2025 року виявлено факт забруднення проїжджої частини вулиці Шевченка в с.Гаї-Левятинські Дубенського району Рівненської області. Долучений до матеріалів акт обстеження земельних ділянок та прибудинкових територій приватних будинків в с.Гаї-Левятинські Дубенського району Рівненської області від 29.07.2025 року, складений за 12 днів до події, зафіксованій у протоколі про адміністративне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, долучено відеофайли, на яких зафіксовано прогін худоби, 18 голів, які утримуються мешканцями села, з якого не можливо ідентифікувати конкретну тварину, яка забруднила проїжджу частину дороги, а також особу, яка супроводжує тварин. Також в матеріалах справи відсутні документи, щодо належності позивачу корови, яка ніби то вчинила забруднення дороги. Окрім того, тварини перебували під наглядом погонича, який за домовленістю з власниками тварин, несе відповідальність за них під час випасу. За вказаних обставин, в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Просить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та провадження закрити.
Представником відповідача виконавчого комітету Радивилівської міської ради подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, просить в їх задоволенні відмовити. Вказує, що постанова винесена уповноваженою особою, адміністративною комісією при розгляді справи досліджено всі докази, вислухано особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Пояснення ОСОБА_1 про передачу своєї корови пастуху, а відтак відсутність її відповідальності за завдану шкоду, відмова усунути наслідки (ліквідувати забруднення), а також твердження про обов'язок прибирання забрудненої території бригади з благоустрою при міській раді, підтверджують наявність її вини у скоєнні правопорушення.
Представником відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої вимоги позовної заяви не визнає та просить в їх задоволені відмовити. В обгрунтування заперечень надав аналогічні пояснення.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року вирішено здійснити перехід від розгляду справи в порядку строщеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року залучено до участі у справі як співвідповідача виконавчий комітет Радивилівської міської ради.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. На адресу суду надійшла заява позивача, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області та виконавчого комітету Радивилівської міської ради рівненської області в судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзивах на позовну заяві вказали про розгляд справи проводити без участі їх представників.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради №13 від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.
З наданої копії адміністративного матеріалу, який надійшов з відділення поліції №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області до адміністративної комісії Радивилівської міської ради, вбачається, що 19 серпня 2025 року поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Маркович Р.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №659051 про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, що полягало у порушенні Типових правил благоустрою, а саме яка, будучи власником ВРХ, передала свою худобу для випасання та допустила забруднення нею проїзної частини дороги в межах червоних ліній вулиці Шевченка в с.Гаї-Левятинські Дубенського району Рівненської області і в подальшому не усунула вищевказане забруднення,
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті181, частиною першою статті182, статтями183,186,212-1цьогоКодексу.
Згідно із ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст. 152 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в здійсненні дій, які заборонені правилами благоустрою території міст та інших населених пунктів. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів (п. 2, 3 ч. 2ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
За положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Стаття 152 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради встановлено, що позивач порушила п.15 та п.19 розділу 2 Типових правил благоустрою території населеного пункту.
Пунктом 15 Типових правил благоустрою передбачено, що утримання та ремонт об'єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів здійснюється з дотриманням вимог законодавства.
У пункті 19 вказаних правил благоустрою передбачено, що в межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється: розміщувати споруди та об'єкти; смітити, псувати дорожнє покриття, обладнання, зелені насадження; спалювати сміття, опале листя та інші відходи, складати їх для тривалого зберігання; скидати промислові та меліоративні води в систему дорожнього зливостоку; встановлювати намети; випасати худобу та свійську птицю; скидати сніг.
Аналізуючи обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на позивача, суд виходить з наступного.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи: об'єкт правопорушення суспільні відносини у сфері громадського благоустрою; об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах; суб'єкт правопорушення громадянин, громадянин суб'єкт підприємницької діяльності, посадова особа; суб'єктивна сторона правопорушення вина у формі умислу або необережності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відсутні об'єктивні, допустимі, належні докази, які б підтверджували , що саме позивач вчинила адміністративне порушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
Так, в судовому засіданні не встановлено, що забруднення проїжджої частини дороги, про які йдеться у складеному протоколі, здійснено коровою, що належить ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є власницею ВРХ.
З дослідженого відеозапису вбачається прохід великої рогатої худоби вулицею населеного пункту 10.08.2025 року в супроводі двох людей, без їх ідентифікації. При складені протоколу поліцейським не встановлено вказаних осіб, а також не відібрано у них пояснення. Відеофайл з нагрудної камери поліцейського містить лише процес повідомлення ОСОБА_1 про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП та роз'яснено її права, при цьому відсутня фіксація якихось обставин, які б дозволяли пов'язати забруднення проїжджої частини дороги твариною (коровою) з позивачем.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Суд дійшов висновку. що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на наявність у діях саме позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
З огляду на зазначене, вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що за відсутності доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради №13 від 30.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.248 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-46, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області, виконавчого комітету Радивилівської міської ради рівненської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради Рівненської області №13 від 30 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП - закрити.
Стягнути Радивилівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: адміністративна комісія при виконавчому комітеті Радивилівської міської ради, ЄДРПОУ 04057847, місцезнаходження: м.Радивилів, вул.І.Франка, 11 Рівненської області.
Відповідач: виконавчий комітет Радивилівської міської ради, ЄДРПОУ 04057847, місцезнаходження: м.Радивилів, вул.І.Франка, 11 Рівненської області.
Суддя В.О.Троцюк