Справа № 568/2121/25
Провадження № 1-кп/568/153/25
12 грудня 2025 року м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження відомості про яке 27.11.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025186210000102 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, працюючого водієм ТРВ "Радивилівмолоко", розлученого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, не депутата, раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,
24.11.2025, близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в житловій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також те, що він посягає на чуже здоров'я, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно та цілеспрямовано, вчинив фізичне насильство стосовно колишньої дружини - ОСОБА_3 , з якою перебуває у сімейних стосунках (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п.2, п. 6 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), а саме наніс їй три удари долонею руки в область правої половини обличчя.
У результаті протиправних дій ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: набряку правої половини обличчя, крововиливу навколо правого ока, які мають ознаки дії тупого предмета, могли утворитися від удару чи ударів рукою, та згідно висновку судово-медичної експертизи та п. 2.3.5 «правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995) мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Радивилівського відділу Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні(а.с.3).
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 складену 25.12.2025 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні(а.с.12-13).
Потерпілий у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 , також подала заяву від 25.12.2025 згідно якої вона згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні (а.с.14).
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника (а.с.12-13).
Враховуючи сукупність вказаного, та те що обвинувачений, його захисник та потерпілий не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 та його активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинив кримінального правопорушення щодо особи - ОСОБА_3 , з якою обвинувачений ОСОБА_2 перебуває(перебував) у сімейних або близьких відносинах (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п.2, п. 6 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу положень ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також, враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий(а.к.п.26), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває(а.к.п.31,32), за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило(а.к.п.28), офіційно працевлаштований та за місцем роботи у ТОВ «Радивилівмолоко» проявив себе здебільшого задовільно (а.к.п.27), має на утриманні одну неповнолітню дитину (а.к.п.29,30) та вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу.
ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжний захід йому не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання: у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Матеріали кримінального провадження № 12025186210000102 від 27.11.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №568/2121/25, провадження №1-кп/568/153/25.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6