Справа № 550/664/25
Провадження № 2-п/545/42/25
09.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді: Стрюк Л.І.
за участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, обґрунтовуючи тим, що в судове засідання вона не з'явилася, оскільки через перебої систем «Електронний суд» була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді та повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку не отримувала, через що не була присутня у судовому засіданні. Також, зазначала, що має істотні докази, що мають значення для справи та вказують на порушення договірних зобов'язань з боку кредитора.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.11.2025 прийнято заяву до розгляду та призначено її до розгляду.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи шляхом отримання електронного документу «Судова повістка» у свої електронні кабінети в системі «Електронний суд», про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи без участі не надали.
Перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи та надані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1,2 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Щодо належності повідомлення відповідача у справі, суд зазначає.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові засідання призначалися на 27.08.2025 та 30.09.2025.
Частинами 6, 7 цієї ж статті встановлено, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд». Судові повістки та повідомлення по справі доставлялися безпосередньо до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про успішну доставку:
-ухвали про відкриття провадження - 05.07.2025 (а.с. 94),
-ухвали від 27.08.2025 - 30.08.2025 (а.с. 76);
-судова повістка про виклик до суду - 09.07.2025 (а.с.95),
-судова повістка про виклик до суду - 05.09.2025 (а.с. 96).
Окрім, надсилання відповідачу у її електронний кабінет судом також було здійснено поштові відправлення усіх процесуальних документів та викликів до суду поштовим зв'язком, який зазначений у позовній заяві, підтверджений інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру про належність зареєстрованого місця відповідача (а.с. 55) та зазначений самою ОСОБА_1 у її заяві про зміну підсудності справи, направленої через електронний кабінет в системі «Електронний суд» (а.с. 66).
Однак, поштові відправлення повернуті оператором поштового зв'язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 68, 85).
Частинами 7, 8 ст. 128 ЦПК України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відтак, суд приходить до висновку про вжиття судом усіх можливих заходів для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та звертає увагу відповідача на те, що учасники судового провадження мають не лише права, а й обов'язки.
Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд критично сприймає доводи відповідача щодо неможливості ознайомлення з матеріалами справи через некоректну роботу системи «Електронний суд» у період з 27.08.2025 по 01.10.2025, оскільки наданий скріншот позначає відсутність інтернет - зв'язку у певний момент часу, проте не містить офіційної інформації з приводу неналежного функціонування системи протягом усього зазначеного ОСОБА_1 проміжку часу. Так, у п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року,та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу, що відповідач не позбавлена була можливості особисто з'явитися до приміщення суду та ознайомитися безпосередньо з цивільною справою у суді, так як їй достеменно було відомо про судове провадження, оскільки 22.07.2025 зверталася із заявою про зміну підсудності справи.
Відтак, суд приходить до висновку, що заявником не доведено її необізнаність про розгляд справи та не наведено поважних причин її неявки до суду.
Щодо доводів з приводу наявності доказів, які мають значення для справи.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із вказаних положень прослідковується можливість застосування принципу «affirmanti incumbit probatio» який означає, що «хто стверджує, той і доводить».
Суд звертає увагу, що заявником не наведено конкретних доводів з приводу наявності доказів, що мають істотне значення для вирішення справи, а також не надано аргументів з приводу порушення позивачем договірних відносин чи умов договору, що були предметом розгляду справи, та в чому конкретно полягає порушення прав відповідача та її не згоди з рішенням суду.
Відтак, наведені відповідачем доводи, що до необхідності скасування заочного рішення не є такими, що передбачають винесення іншого рішення, відмінного від винесеного 30 вересня 2025 року.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні, а тому заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 286, 287, 288 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у 30-денний строк з дня проголошення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Стрюк