Дата документу 12.12.2025Справа № 554/3805/25
Провадження № 2/554/2761/2025
12 грудня 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Материнко М.О.,
за участю секретаря судових засідань - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KK/112332, у розмірі 95923,78 грн, в тому числі строкове тіло 17 864,05, грн, прострочене тіло 22 285,65 грн, прострочені відсотки 24 751,37 грн, строкові відсотки 31022,71 грн. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (нова назва ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС») на підставі договору факторингу. Проте, через відсутність сплати відповідачем заборгованості перед новим кредитором, останній змушений був звернутися до суду з відповідним позовом
Ухвалою суду від 11 квітня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22 квітня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому прохав у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суду надано як докази, що підтверджують розмір заборгованості, документи, які не є документами первинного обліку, що позбавляє суд можливості встановити факт виникнення та розмір заборгованості у відповідача. Від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення та докази, які спростовують доводи відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву. Суд вважає за можливе долучити їх до матеріалів справи, з огляду на те, що п. 4 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (позиція КЦС ВС викладена у постанові від 21.08.2024 № 462/7300/20.) З огляду на викладене, долучені позивачем до матеріалів справи документи мають істотне значення для повного та всебічного розгляду даної справи справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.06.2021 між ОСОБА_1 було укладено з АТ «Кредобанк» Кредитний договір №KK/112332.
Відповідно до п. 1.3.1.1 Додатку про відкриття кредитної лінії №КК/112332 від 29.06.2021 року до Заяви-Договору №2625101426234/980/РК від 29.06.2021 року Банк зобов'язується, в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними, на момент укладення Додатку, умовами Правил ФО і Тарифів, - відкрити Клієнту кредитну лінію (надалі - Кредитна лінія), в межах якої надавати йому грошові кошти (надалі - Кредит) згідно з Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а Клієнт зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.
Згідно п. 1.3.1.2. Додатку сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та умови відкриття Кредитної лінії визначаються цим Додатком як безпосередньо в його тексті, так і в текстах Заяви-Договору, Правил ФО та Тарифів. Цей Додаток, Заява-Договір, Правила ФО, Тарифи надалі спільно іменуються як Кредитний договір.
В п.п. 1.3.2.1., 1.3.2.2., 1.3.2.3.2.1. Додатку сторонами погоджено, що максимальний ліміт Кредитної лінії становить: 200 000,00 грн. Термін (строк) кредитної лінії: до 28.06.2024 року (включно). Процента ставка (Тип): фіксована - 36,00% річних.
Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 64901,07грн, в тому числі строкове тіло 17 864,05 грн, прострочене тіло 22 285,65 грн, строкові відсотки 0 грн, прострочені відсотки 24 751,37 грн.
08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" був укладений договір факторингу, який долучений до матеріалів даної справи. Також, до позовної заяви долучений додаток №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08 листопада 2023 року, відповідно до умов договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 11 листопада 2023 року, зокрема пунктів 3.1, 3.2 цього договору, клієнт відступає фактору (передає у власність фактора), а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта в повному обсязі права вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором.
Згідно п. 1.3.2.3.2.1 Додатку про відкриття кредитної лінії №КК/112332 від 29.06.2021 року до Заяви-Договору №2625101426234/980/РК від 29.06.2021 року нарахування 36% річних здійснюється з дати укладення договору, крім періоду, вказаного у п. 1.3.2.3.2.2. цього додатку, до дати повернення кредиту в повному обсязі.
Таким чином, право кредитора нарахувати проценти до дня повернення кредиту в повному обсязі узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.
За період з 09.11.2023 по 28.02.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 28.02.2025 - 31 022,71 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 31 022,71 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 95 923,78 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вбачається з платіжної інструкції від 08.11.2023 № 1 позивачем було здійснено оплату на користь банку згідно договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором від 08.11.2023 в розмірі 4 420 385, 21 грн.
12.12.2024 рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».
Відтак, ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» (стара назва ТОВ "ФК "Марин-Фінанс") стало новим кредитором за вказаним кредитним договором.
Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 29.06.2021 по 28.02.2025 склала 95 923, 78 грн.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).
Зі змісту норм ст. 516 ЦК України слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов'язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов'язанні, а не заміна сторони в договорі.
З огляду на те, що норма ст. 516 ЦК України має диспозитивний характер, сторони договору можуть передбачити необхідність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. При цьому форма такої згоди, за відсутності законодавчо встановлених вимог, може бути довільною, врегульованою сторонами на власний розсуд і виражатися як у письмовій заяві, так і шляхом вчинення відповідних конклюдентних дій, зокрема, виконанням зобов'язання новому кредитору. Сторони також можуть погодити умовами основного договору заборону щодо відступлення права вимоги, за наявності якої угода про таке відступлення буде абсолютно недійсною.
Позивачем надані належні докази, зокрема досудова вимога щодо виконання відповідачем договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні. Отже, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується факт повідомлення позивачем відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором факторингу шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу відповідача.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження не укладення кредитного договору, зокрема, не звертався до суду із позовом про визнання цього договору недійсним.
Позичальником не доведено належного повернення позичених коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження N 14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
У справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має відповідач, а не позивач (постанова КГС ВС від 08.06.2022 № 913/618/21).
Факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
Аналогічна позиція міститься у постанові КЦС ВС від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц.
Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнту, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.
До такого правового висновку дійшов Верховний суд у постановах: від 30.11.2022 №214/6975/15-ц; від 25.11.2022 №1512/2-214/11; від 21.09.2022 №381/1647/21; від 01.08.2022 №369/11694/15-ц; від 06.07.2022 №128/2269/20; від 01.06.2022 №172/35/16; від 31.05.2022 №194/329/15-ц; від 25.05.2022 №219/7527/16; від 25.05.2022 №645/59/16-ц; від 20.05.2022 №336/4796/18; від 09.02.2022 №161/5648/20; від 02.02.2022 №205/7751/16-ц.
Щодо доводів зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву, то такі спростовані доказами наявними в матеріалах даної справи.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс».
Розмір заборгованості відповідача є обґрунтованим, здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданим до суду розрахунком.
У свою чергу, відповідачем всупереч положенням ст.81ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов'язань.
З цих підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 202, 512-516, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» (Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за кредитним договором № KK/112332, у розмірі 95923,78 грн, в тому числі строкове тіло 17 864,05, грн, прострочене тіло 22 285,65 грн, прострочені відсотки 24 751,37 грн, строкові відсотки 31022,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» (Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894) судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 422, 40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» (Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894)
Відповідач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Суддя М.О.Материнко