Дата документу 11.12.2025Справа № 554/15805/25
Провадження № 2/554/5687/2025
Іменем України
11 грудня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Фесенко К.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду міста Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
03.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що є 9/25 частини житлового будинку АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві приватної власності належить 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2 . У домовій книжці для прописки громадян у вказаному будинку та у паспортах осіб, які реєструвались у ньому частка будинку, належного позивачу, визначена як квартира АДРЕСА_3 . У цій квартирі, що є 9/25 часткою житлового будинку АДРЕСА_2 АТО і яка є приватною власністю позивача зареєстровані: його колишня дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 11.01.1995 року та їх син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 21.06.1995 року. Після розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_4 колишня дружина та син у березні 2022 року залишили своє місце реєстрації та переїхали на постійне місце проживання до невідомого йому місця. З 2022 року вони не проживають у вказаному житловому приміщенні, не приймають участі в утриманні житла, сплаті комунальних послуг. Оскільки через реєстрацію відповідачів у його квартирі він не може реалізувати свої права, просить позов задовольнити.
Згідно з ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.11.2025 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення. Вказувала, що позивач як власник майна намагався в іншій спосіб вирішити питання, зокрема зняти з реєстрації колишню дружину та сина. Однак, у спосіб передбачений чинним законодавством це не вдалося зробити, тому в іншій спосіб захистити своє порушене право як власник майна позивач не може.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив його задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направлення судового виклику за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали, про причини неявки не інформували, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавали.
За таких обставин судом відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши позивача та представника позивача, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно Свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на житловий будинок від 12.06.1985 р., виданого на підставі рішення виконкому Октябрської районної Ради народних депутатів за № 271 від 14.05.1985 року взамін Договору дарування від 6.07.1984 р. № 4-2410, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.7).
Відповідно до копії домової книги ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з 11.01.1995 року (а.с.12 звор.).
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 з 21.06.1995 року (а.с.12 звор.).
10.12.2013 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 розірвано (а.с.27).
04.12.2017 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінив прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_2 (а.с.36-37).
04.12.2017 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_3 (а.с.38-39).
Згідно з актами про не проживання від 25.03.2025 року, від 04.07.2025 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані, але фактично не проживають з березня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 . В квартирі відсутні речі останніх (а.с.14, 15, 16).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , рідний брат позивача, ОСОБА_8 , дружина рідного брата позивача, які проживають за адресою: АДРЕСА_4 , показали, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не проживають у квартирі, належній ОСОБА_1 з початку війни. Вони забрали свої речі і де вони на даний час проживають їм невідомо. Вказаний будинок АДРЕСА_2 знаходиться у спільній часткові власності п'яти власників, серед них їхня родина та ОСОБА_1 . Вказували, що відповідачі з поштової скриньки поштову кореспонденцію не забирали, тому вони зверталися до поштаря, щоб той забрав належну відповідачам поштову кореспонденцію.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.11.2022 року. Вона підтвердила, що в цій квартирі з часу її проживання по теперішній час не проживали та не проживають відповідачі. Ця квартира має дві кімнати. В одній кімнаті проживає її власник ОСОБА_1 , а в другій - вона.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Ця норма права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вселилися у житлове приміщення як члени сім'ї власника. Позивач та відповідач ОСОБА_4 розлучені у 2013 році. З березня 2022 року відповідачі не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд вважає, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що відповідачі не проживають у спірній квартирі без поважних причин.
З вище викладених правових норм вбачається, що для ухвалення рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, має бути належним чином доведено факт не проживання особи у приміщенні без поважних причин понад один рік.
Водночас відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які спростовують позовні вимоги.
Отже, суд приходить до висновку, що факт непроживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_5 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
За таких обставин, позовна вимога про визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право на користуванням житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 15, 16, 319, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що є 9/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн в рівних частках, по 605,60 грн. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_6 .
Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_6 .
Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована: АДРЕСА_6 .
Суддя Л.В.Гольник