Дата документу 12.12.2025Справа № 554/17624/25
Провадження № 1-кс/554/14636/2025
12 грудня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника військової частини ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, підполковника ОСОБА_8 про взяття особи на особисту поруку стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта незакінчена вища, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.263, ч.4 ст.408 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 62025170010002908, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.12.2025 року,-
12.12.2025 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яке мотивує тим, що той підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, 10.12.2025 року на адресу суду надійшло клопотання т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, підполковника ОСОБА_8 про взяття особи на особисту поруку, яке мотивовано тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, має намір продовжувати військову службу, позитивно хараткеризується за місцем служби.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання з підстав необгрунтованості ризиків, просили застосувати інший більш м'який запобіжний захід у виді передачі на особисту поруку командиру військової частини.
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Встановлено, що 10.12.2025 року в 05 год. 01 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.12.2025 року в 19 год. 20 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Із даних підозри слідує, що 09 грудня 2025 року близько 17 год. 50 хв. ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota» моделі «RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Т1735 сполученням Кобеляки-Нехвороща-Машівка між с. Соколова Балка Новосанжарського району, Полтавської обл. та с. Нехвороща Новосанжарського району, Полтавської обл., у напрямку с. Нехвороща, усвідомлюючи, що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, маючи злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, умисно заблокував рух автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «312D», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_9 .
При цьому ОСОБА_6 достовірно знав, що вказаний автомобіль здійснював перевезення військовослужбовців ЗС України до місця служби, - військової частини НОМЕР_4 , тобто експлуатувався в цілях забезпечення обороноздатності держави.
Зупинивши заблокувавши рух в такий спосіб вказаного автомобіля, ОСОБА_6 перебуваючи на узбіччі дороги Т1735 сполученням Кобеляки-Нехвороща-Машівка, поряд з с. Нехвороща Новосанжарського району, Полтавської області, умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, вийшов з власного автомарки «Toyota» моделі «RAV4», підійшов до задніх правих дверей автомобілю марки «Mercedes-Benz» моделі «312D», де в цей час стояв ОСОБА_10 , та, не маючи на це жодних законних підстав, наказав останньому випустити з автомобілю та не перешкоджати залишенню військової команди військовослужбовцем ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, шляхом підняття правою рукою нижньої частини куртки ОСОБА_6 продемонстував наявність зброї, а саме пістолету ФОРТ-12Р, який був засунутий під пояс без кобури та промовив: «Давай не будемо стріляти», переслідуючи протиправну мету перешкоджання прибуттю військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_11 до місця розташування військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 .
В подальшому ОСОБА_6 відчинив задні праві двері автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «312D» та вивів з автомобілю мобілізованого ІНФОРМАЦІЯ_3 08.12.2025 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_11 та на автомобілі марки «Toyota» моделі «RAV4» поїхав з ним в сторону м.Кременчука Полтавської області.
Внаслідок вказаних дій з перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а саме військовій команді мобілізованих військовослужбовців, що рушили на військову службу, мав місце зрив виконання завдання з своєчасного комплектування підрозділів військової частини НОМЕР_4 особовим складом, неможливість вчасного виконання завдань за призначенням за рахунок залучення вказаних військовослужбовців, самовільне залишення військової команди військовослужбовцями.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.263, ч.4 ст.408 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події від 09.12.2025 року; допитами свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;протоколами пред'явлення особи для впізнання від 10.12.2025; протоколом обшуку від 10.12.2025;протоколом слідчого експерименту 10.12.2025 ОСОБА_10 ;протоколом затримання ОСОБА_6 від 10.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Суд вважає, що наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, при цьому звертає увагу на тяжкість вчиненого та покарання, що може йому загрожувати у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, наявність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, майновий стан.
При цьому суд враховує, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вчинив їх у воєнний час.
З урахуванням цього вважаю, що наявні ризики переховуватись підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити протиправну діяльність.
При цьому слід звернути увагу, що кримінальне правопорушення вчинено військовослужбовцем під час воєнного стану, пов'язане з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України.
Окрім цього безпосередньо т.в.о.командир військової частини ОСОБА_8 , який просив взяти підозрюваного на особисту поруку, в судове засідання не зявився, а тому суд позбавлений можливості роз'яснити йому наслідки взяття особи на особисту поруку, як того вимагає ст.180 КПК України.
При цьому дане клопотання подано на розгляд слідчого судді т.в.о. командира військової частини та не зазначено строк до якого він буде виконувати такі повноваження.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання про взяття особи на особисту поруку слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 176-179, 182-183, 193-194 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23», строком на 60 днів, який обчислювати з 05 год 01 хв 10 грудня 2025 року, без визначення розміру застави.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 05 год 01 хв 07 лютого 2026 року.
У задовленні клопотання т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, підполковника ОСОБА_8 про взяття особи на особисту поруку - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено судом 12 грудня 2025 року о 14 годин 00 хвилин.