Єдиний унікальний номер №538/1953/25
Провадження №2/538/1146/25
12 грудня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Кунець М.Г.,
секретар судового засідання - Петрова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитний договором.
Суд
Стислий виклад позиції сторін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі-позивач) звернувся до Лохвицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9799738, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» надав відповідачці кредит в сумі 6050,00 грн на строк 360 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки.
25 листопада 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК«Ейс» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс кредит» передає ТОВ «ФК«Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Макс кредит» права вимоги до боржників.
Внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов'язань по вказаному кредитному договору, перед позивачем виник борг в розмірі 13003,10 грн., що скдажається з: 6050,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 6953,10 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 13003,10 грн. та судові витрати.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Лохвицького районного суду від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
До того ж, вказаною ухвалою, витребовано у АТ «Райффайзен банк» інформацію щодо емітації на ім'я ОСОБА_1 платіжної картки.
У судове засідання сторони в справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.
Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.
Відзиву та клопотань від відповідачки до суду не надходило.
Відповідачка про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення кореспонденції на її електронну адресу, де документ доставлений до електронного кабінету 22.10.2025, та на адресу її зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак, вказана кореспонденція повернулася 03.11.2025 на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідачка про розгляд судової справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачці за місцем її реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляла, відзиву не подавала, підстав для відкладення розгляду справи немає.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9799738, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» надав відповідачці кредит в сумі 6050,00 грн на строк 360 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки (а.с. 15-21).
Відповідачка приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 59699, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.
Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями кредитного договору та довідкою про ідентифікацію.
На виконання умов кредитного договору, 28.05.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "Платежі онлайн" на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-7811, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця.
Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "Платежі онлайн".
25 листопада 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК«Ейс» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс кредит» передає ТОВ «ФК«Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК «Ейс» приймає належніТОВ «Макс кредит» права вимоги до боржників (а.с. 37-40).
Пунктом 2.4 договору факторингу встановлено, що з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників № б/н від 25.11.2024 до договору факторингу та акту приймання-передачі, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов'язань по вказаному кредитному договору, перед позивачем виник борг в розмірі 13003,10 грн., що скдажається з: 6050,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 6953,10 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом (а.с. 32).
До того ж, на виконання ухвали суду від 21.10.2025, АТ «Райффайзен банк» надало витребовувану інформацію, якою підтверджено факт емітації картки на ім'я ОСОБА_1 , надано виписку по рахунку за зазначений період та іншу інформацію, що підтверджує факт зарахування коштів на картковий рахунок відповідачки.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Мотивована оцінка і висновки суду.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачкою у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «ФК «Ейс» перейшли права ТОВ «Макс кредит» і він має право вимагати від відповідачки стягнення заборгованості.
Позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником, наявність заборгованості та перехід права вимоги про стягнення такої від первісного кредитора до правонаступника.
Відповідачкою не заперечувався та не спростовувався факт укладення згаданого договору та отримання коштів, які в ньому зазначені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони послідовно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7000, 00 гривень.
Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачаєтться, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).
Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.
Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивача 1000 (одну тисячу ) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 204, 207, 513, 514, 516, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049 ЦК України, статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13003 (тринадцять тисяч три) гривні 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені витрати за надану правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 (шести тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2025 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ