532/1584/24
2/532/804/2025
19 листопада 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Бізнес Позика»,
представник позивача - Памірський М.А.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Галушко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 29.06.2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 343313-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 29.06.2021 року ТОВ «Бізпозика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 343313-КС-001 про надання кредиту. 29.06.2021 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 343313-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-8778 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, та який було введено/відправлено боржником.
На підставі договору № 343313-КС-001 ТОВ «Бізнес позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 гривень шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_2 зі встановленою процентною ставкою у розмірі 0,40218744 % за кожен день користування кредитом. Позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності.
Натомість ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, заборгованість не погашає, в зв'язку з чим, станом на 26.06.2024 року утворилась заборгованість за договором № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року в розмірі 47572,33 гривень, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 26000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 17672,33 гривень та суми прострочених платежів за комісією - 3900,00 гривень.
Таким чином, представник позивача ТОВ «Бізнес позика» прохав суд стягнути з Мязіної О.Є. заборгованість за договором № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року в розмірі 47572,33 гривень, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 26000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 17672,33 гривень та суми прострочених платежів за комісією - 3900,00 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.62-63).
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року постановлено ухвалити заочне рішення (а.с.102-103).
Заочним рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю (а.с.104-111).
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року скасовано заочне рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року та призначено цивільну справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.127-128).
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Памірський М.А., будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Відповідач повністю визнає позовні вимоги. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат прохали стягнути з відповідача 50 відсотків розміру сплаченого позивачем судового збору.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом установлено, що 29 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 343313-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит), за умовами якого, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання споживчих кредитів (а.с.15).
Кредит надається на 24 тижнів, до 14.12.2021 року.
Процентна ставка - 0,40218744 % у день, фіксована.
Комісія за надання кредиту становить 3900,00 гривень.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів (пункт 2 Договору).
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця https://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір (пункт 6 Договору).
Підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 Закону України «Про фінансовіпослуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (пункт 9 Договору).
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, якіє невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України (пункт 10 Договору).
29.06.2021 року ТОВ «Бізпозика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 343313-КС-001 про надання кредиту (а.с.13).
29.06.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 343313-КС-001 про надання кредиту (а.с.12).
Договір № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором G-8778. Також ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту електронним підписом з одноразовим ідентифікатором G-3607 (а.с.10-11).
На підтвердження укладення договору № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 , з якої вбачається наступне (а.с.45).
29.06.2021 року о 10:24:07 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зазначений нею в анкеті клієнта (а.с.14), ідентифікувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) ТОВ «Бізпозика». 29.06.2021 року о 10:24:44 ОСОБА_1 надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту. 29.06.2021 року о 10:24:46 Товариством надано клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. 29.06.2021 року о 10:24:46 Товариством відправлено клієнту на номер телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G-3607 для підписання паспорта споживчого кредиту. 29.06.2021 року о 10:25:41 клієнт ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором G-3607 паспорт споживчого кредиту. 29.06.2021 року о 10:25:44 Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору. 29.06.2021 року о 10:29:11 Товариство відправило в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразовий ідентифікатор G-8778. 29.06.2021 року о 10:29:14 клієнт ознайомився з офертою Товариства та прийняв її умови. 29.06.2021 року о 10:30:27 клієнт акцептував умови оферти шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G-8778 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності). 29.06.2021 року о 10:30:28 Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. 29.06.2021 року о 10:30:30 Товариством відправлено клієнту Договір, додатки до нього та Правила кредитування на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником. 29.06.2021 року о 10:30:33 Товариством розміщено в особистому кабінеті клієнта підписаного Договору та додатків до нього, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Викладене вище узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.
Підписавши договір № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в цьому договорі. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
Таким чином, договір № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Бізпозика» виконало взяті на себе зобов'язання та 29.06.2021 року перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , яка була вказана нею в анкеті клієнта (а.с.14), кошти в розмірі 25000,00 гривень та 1000,00 гривень (а.с.16).
На виконання ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17.09.2024 року (а.с.75-77), АТ «ПУМБ» повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 (а.с.84).
Факт переказу грошових коштів у розмірі 26000,00 гривень на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 також підтверджується випискою по рахунку, наданою АТ «ПУМБ» за період з 29.06.2021 року по 14.12.2021 року. Кошти перераховано 29.06.2021 року двома транзакціями на суму 25000,00 гривень та 1000,00 гривень (а.с.85-86).
За таких обставин, враховуючи, що всі вихідні дані для отримання кредиту зазначались відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає доведеним факт отримання нею кредиту в розмірі 26000,00 гривень.
Станом на 25.06.2024 року утворилась заборгованість за договором № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року в розмірі 47572,33 гривень, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 26000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 17672,33 гривень та суми прострочених платежів за комісією - 3900,00 гривень (а.с.21-28).
У ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
На підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти за договором № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року, але своєчасно кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
Враховуючи зазначене, позивачу з державного бюджету необхідно повернути 50 відсотків сплаченого судового збору, а інші 50 відсотків - стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 12, 141, 142, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 343313-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2021 року в розмірі 47572,33 гривень, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 26000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 17672,33 гривень та суми прострочених платежів за комісією - 3900,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1211,20 гривень, сплачених згідно платіжної інструкції № 4396 від 27.06.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - ТОВ «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя