Єдиний унікальний номер: 378/1457/25
Провадження № 2/378/535/25
12 грудня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кошинська Людмила Олександрівна, про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, -
До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 25.03.1993 року виконавчий комітет Ставищенської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Ставищенської селищної Ради народних депутатів №127 від 25.11.1992 р. видав їй свідоцтво на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 . 20.07.2007 року на порушення абз.6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у відповідній редакції), відповідно якого вже зареєстроване право власності або інше речове право є підставою для відмови в державній реєстрації заявленого права, державний реєстратор відкрила розділ та повторно в державному реєстрі зареєструвала об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 19645992, що в подальшому 14.08.2007 року призвело до накладення обтяжень саме на цей об'єкт. 14.08.2007 року між АТ «Банк регіонального розвитку» та нею укладено кредитний договір № 28/70-1323, за умовами якого банк надав їй кредит у сумі 40000 строком до 14.08.2012 року. У неї банком був вилучений оригінал свідоцтва на право особистої власності на квартиру виданого виконавчим комітетом Ставищенської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Ставищенської селищної Ради народних депутатів №127 від 25.11.1992р., про що на його копії, яку залишили, зробили відмітку. 14.08.2007 року між АТ «Банк регіонального розвитку» та нею укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано вищевказану квартиру. Договір посвідчено приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Кошинською Л.О. за р.№2458. 14.08.2007 року за реєстраційним номером №5484951 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992. 14.08.2007 року за реєстраційним номером №5485037 в Державному реєстрі Іпотек зареєстровано обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН: 19645992. Згідно відомостей державного реєстру речових прав про право власності, вищевказаній квартирі присвоєно два відмінні реєстраційні номери об'єкта нерухомого майна, які є унікальними і незмінними для кожного з об'єктів, тобто таке право власності зареєстровано під виглядом двох різних об'єктів нерухомого майна, на один з яких накладено обтяження, що підтверджує Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №444123355 від 18.09.2025р.. Кредит вона погасила достроково, їй був повернутий оригінал документа на квартиру, проте через неуважність не проконтролювала питання подання банком (кредитором) нотаріусу повідомлення про погашення позики (кредиту) та подальшої державної реєстрації припинення обтяження об'єкту (іпотеки) в Державному реєстрі Іпотек та державної реєстрації припинення обтяження об'єкту (зняття заборони відчуження) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
02.12.2009р. Правління Національного банку України прийняло постанову №713 “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку» з 07.12.2009р..
28.02.2014р. Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення №105 “Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку».
Станом на 03.09.2025р. державний реєстр банків містить відомості про те, що АБ “Банк регіонального розвитку» виключено із державного реєстру банків та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником АБ “Банк регіонального розвитку».
Активи АБ “Банк регіонального розвитку», які не були продані під час процедури його ліквідації, передані на підставі Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2014 №3960 в управління ТОВ“АКЗБ“ДЕЛЬТА М», серед яких інформація про кредитну заборгованість ОСОБА_1 відсутня. Кредитна справа, кредитний/іпотечний договори на ім'я ОСОБА_1 в описах архівних справ АБ “Банк регіонального розвитку? не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.
22.09.2025 року вона звернулася до голови комісії з припинення АБ «Банк регіонального розвитку» щодо подання приватному нотаріусу Кошинській Л.О. повідомлення кредитора про погашення позики (кредиту) та надання їй відомостей про відсутність до неї будь-яких претензій зі сторони банку за кредитним договором № 28/70-1323 від 14.08.2007 року. Згідно з відомостями з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень відправлення повернуто в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Позивач просить припинити обтяження речового права на нерухоме майно реєстраційний номер 5484951, зареєстроване 14.08.2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором: приватним нотаріусом Кошинською Л.О. на підставі договору іпотеки №2458 від 14.08.2007р., а саме: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992 та припинити обтяження речового права на нерухоме майно реєстраційний номер №5485037, зареєстроване 14.08.2007 року в Державному реєстрі Іпотек реєстратором: приватним нотаріусом Кошинською Л.О. на підставі договору іпотеки №2458 від 14.08.2007р., а саме: іпотека, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992.
В судове засідання позивач не прибула, у позові зазначила про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату і місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений.
Третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кошинської Людмили Олександрівни в судове засідання не прибула, до суду подала письмові пояснення, відповідно до яких просить справу розглядати без її участі та вирішити на розсуд суду (а. с. 53-54).
Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.
25.03.1993 року виконавчий комітет Ставищенської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Ставищенської селищної Ради народних депутатів №127 від 25.11.1992 р. видав ОСОБА_1 свідоцтво на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 14 за реєстровим № 1930 від 25.03.1993 р. (а. с. 12).
07.02.2005 року квартира, як об'єкт нерухомого майна була зареєстрована в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 9810854, про що свідчить витяг із вказаного реєстру №6436030 (а.с. 13).
14.08.2007 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №28/70-1323, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 40000 гривень, а позичальник зобов'язався сплачувати за користування кредитом проценти із розрахунку 16% річних, комісійну винагороду та повернути кредит до 14.08.2012 року (а.с. 15-20, 57-63).
У ОСОБА_1 банком вилучено оригінал свідоцтва на право особистої власності на квартиру виданого виконавчим комітетом Ставищенської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Ставищенської селищної Ради народних депутатів №127 від 25.11.1992р., про що на його копії свідчить відповідний запис (а.с. 21 зв).
14.08.2007 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №28/70-1322, за умовами якого в іпотеку передано майно: квартиру в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з 2 жилих кімнат, жилою площею 29,0 кв. м., загальною площею 49,8 кв. м.; Опис квартири: коридор - 7.8 кв.м.; шафа - 0.4 кв.м.; кухня - 7.1 кв.м.; туалет - 1.3 кв.м.; ванна - 2.9 кв.м.; житлові кімнати - 11.7: 17.3 кв.м.; балкон - 1.3 кв.м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Кошинською Л.О. за р. №2458 (а.с. 22-26, 63-67);
Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який попередньо надав згоду на укладення договору іпотеки, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа після смерті останнього не заведена (а.с. 27, 28).
14.08.2007 року за реєстраційним номером №5484951 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992 (а.с. 14 зв).
14.08.2007 року за реєстраційним номером №5485037 в Державному реєстрі Іпотек зареєстровано обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН: 19645992 (а. с. 14 зв).
Згідно відомостей державного реєстру речових прав про право власності, вищевказаній квартирі присвоєно два відмінні реєстраційні номери об'єкта нерухомого майна, які є унікальними і незмінними для кожного з об'єктів, тобто таке право власності зареєстровано під виглядом двох різних об'єктів нерухомого майна, на один з яких накладено обтяження, що підтверджує Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №444123355 від 18.09.2025 (а. с. 14);
Відповідно до абз.1 частини шостої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ( в діючій редакції) у разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв'язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об'єкта скасовується. Тобто вищевказана помилка може бути виправлена в позасудовому порядку.
З листа Національного банку України №14-0005/68568 від 05.09.2025р. вбачається: 02.12.2009р. Правління Національного банку України прийняло постанову №713 “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку» з 07.12.2009 (далі - Постанова № 713). Керуючись Постановою №713 та частиною четвертою статті 20 Закону "Про банки", 03.03.2012р. комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення №169 “Про виключення відомостей щодо Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку» з Державного реєстру банків». У зв'язку з необхідністю реалізації майна з метою задоволення вимог кредиторів і завершення процедури ліквідації, Правління Національного банку України прийняло такі постанови: від 25.03.2013р. №104 “Про продовження процедури ліквідації Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку»; від 01.11.2013р. №436 “Про продовження процедури ліквідації Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку». 28.02.2014р. комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення №105 “Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку». Станом на 03.09.2025р. Державний реєстр банків містить відомості про те, що АБ “Банк регіонального розвитку» виключено із Державного реєстру банків та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником АБ “Банк регіонального розвитку». Активи АБ «Банк регіонального розвитку», які не були продані під час процедури його ліквідації, передані на підставі Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2014 №3960 в управління ТОВ“АКЗБ “ДЕЛЬТА М», серед яких інформація про кредитну заборгованість ОСОБА_1 відсутня. Кредитна справа, кредитний/іпотечний договори на ім'я ОСОБА_1 в описах архівних справ АБ “Банк регіонального розвитку? не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися. Згідно з актами від 29.12.2017р. №1, від 20.10.2020 №3 “Про вилучення для знищення документів АБ “Банк регіонального розвитку» за 1999-2013 роки, не внесених до Національного архівного фонду», документи (справи) тимчасового (до 10 років включно) зберігання, у тому числі: документи (статут, кредитний договір, зобов'язання, гарантійні листи) про видачу й оформлення позик, кредитів, що видані юридичним і фізичним особам у національній та іноземній валютах за 2004-2011 роки; справи щодо юридичного оформлення рахунків клієнтів за активними та пасивними операціями в національній та іноземній валютах за 1999-2010 роки, вилучені та знищені в установленому порядку у зв'язку із закінченням строку їх зберігання, який становить п'ять років. Згідно з положеннями Законів України “Про Національний банк України», “Про банки і банківську діяльність» Національний банк України не є правонаступником АБ “Банк регіонального розвитку», а лише здійснює зберігання документів банків, які були ліквідовані або процедура ліквідації яких триває, тому може надати в передбаченому законодавством порядку лише копії документів, які передані на зберігання, у разі їх наявності та/або повідомити інформацію, яка міститься в цих документах (а.с. 29-31).
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 19338316 Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку» має статус «в стані припинення» (а.с. 32-34)
22.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до голови комісії з припинення АБ «Банк регіонального розвитку» щодо подання приватному нотаріусу Кошинській Л.О. повідомлення кредитора про погашення позики (кредиту) та надання відомостей про відсутність до неї будь-яких претензій зі сторони банку за кредитним договором № 28/70-1323 від 14.08.2007 року (а.с. 35-38). Проте, згідно з відомостями з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень відправлення повернуто в зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 39).
Таким чином, наявні обтяження (іпотека, заборона) були зареєстровані з метою забезпечення виконання фінансового зобов'язання. Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників, станом на 13.10.2025 ОСОБА_1 у вказаному реєстрі не значиться (а.с. 40).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. За змістом пункту 7 цієї статті окремим способом захисту є припинення правовідношення.
За змістом правила, викладеного в частині першій статті 593 ЦК України, відбувається припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов'язання, що забезпечено у такий спосіб.
Встановлення факту припинення основного зобов'язання в результаті його належного виконання має своїм наслідком також й припинення додаткових (акцесорних) зобов'язань за договорами іпотеки.
Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Національним банком України прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку». Останній виключено із Державного реєстру банків без правонаступника, проте запис про припинення юридичної особи внаслідок ліквідації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на порушення ч.14 ст.111 ЦК України, ч.8 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом більше 10 років після прийняття рішення про завершення ліквідаційної процедури, не внесений.
Разом з тим, у зв'язку із припиненням діяльності відповідача, перебуванням його з 2009 року в «стані припинення», встановити факт припинення зобов'язання з підстав ліквідації кредитора (стаття 607 ЦК України), в окремому провадженні не можливо. Водночас відповідач не надає повідомлення кредитора про погашення позики (кредиту) та відомостей про відсутність до позичальника будь-яких претензій зі сторони банку за кредитним договором № 28/70-1323 від 14.08.2007 року (довідку на підтвердження виконання зобов'язання).
Незняття обтяжень більше 15 років від дня виконання кредитного зобов'язання та подальшого фактичного припинення діяльності банку є втручанням у власність, що є порушенням статті першої Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації нею, як власником, права розпорядження відповідним майном. Відповідачем так і не було вчинено дій щодо припинення іпотеки у зв'язку із повним погашенням боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, а обов'язок в неї, як іпотекодавця, щодо безпосереднього звернення до іпотекодержателя із заявою про припинення обтяження відсутній.
Оскільки відповідач не оспорює факту припинення кредитного зобов'язання та припинення іпотеки, але не надав повідомлення, яке є необхідним для припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, суд вважає, належним способом захисту буде вимога про припинення обтяження речових прав.
Так, пункт 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») встановлює, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні);
В Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проти дії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року законодавець вказав, що з метою ефективного захисту порушених прав, ухвалення судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Разом з тим, згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56)).
Для ефективного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, яка вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема, у таких випадках (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)): кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею боржника у позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 64)).
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Верховний Суд в Постанові КЦС ВС від 13.09.2023 в справі №295/7291/20 зауважив, що укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов'язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов'язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки);
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією,заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України в редакції станом на 14.08.2007 року).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України у вказаній редакції ).
Право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК Україниу вказаній редакції).
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (ч. 2 ст. 593 ЦК у вказаній редакції).
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (статті 1Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (частина перша статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
За системним аналізом зазначених норм права, іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.
При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника і вимог кредитора про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється (постанова Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року справа № 127/26402/20).
Іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою ( ст. 4 Закону України «Про іпотеку»).
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).
Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п'ятий частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Відповідно до статті 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (ч. 4 ч. 100 ЦК України).
Ліквідація банку розпочалася до прийняття Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно непродані активи таких банків передавалися в управління визначеній НБУ юридичній особі.
Відповідно до ч. 7 ст. 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції на час прийняття рішення Нацбанком про завершення ліквідаційної процедури) процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Аналогічне визначене статтею 321 ЦК України щодо непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 546, 575, 593, 598, 599 ЦК України, ст. ст. 2. 3, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно - задовольнити.
Припинити обтяження речового права на нерухоме майно реєстраційний номер 5484951, зареєстроване 14.08.2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором: приватним нотаріусом Кошинською Л.О. на підставі договору іпотеки №2458 від 14.08.2007, а саме: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992.
Припинити обтяження речового права на нерухоме майно реєстраційний номер №5485037, зареєстроване 14.08.2007 року в Державному реєстрі Іпотек реєстратором: приватним нотаріусом Кошинською Л.О. на підставі договору іпотеки №2458 від 14.08.2007, а саме: іпотека, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , РПВН:19645992.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р. В. Гуртовенко