Справа № 375/2264/24
Провадження № 1-кп/375/14/25
12 грудня 2025 року селище РокитнеКиївської області
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у кримінальному провадженні №12024111250000217 від 6 жовтня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,-
В провадженні Рокитнянського районного суду Київської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження №12024111250000217 від6 жовтня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи клопотання обвинувачений вказував, що він хоче додому, а потім готовий їхати на зону.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого та просив його задовольнити.
Прокурор категорично заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до такого висновку.
Відповідно до статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно частини 5 статті 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Тобто, зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності на те підстав для його заміни, а саме наявності нових обставин.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Під час розгляду кримінального провадження не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано достатніх відомостей, обставин, які б переважили ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, пов'язані із цим негативні для особи наслідки. Актуальними залишаються ризики вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи характер кримінального правопорушення у вчиненні, якого обвинувачується особа.
За таких умов продовження тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим заходом, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Таким чином, із врахуванням викладених вище обставин, на переконання суду наразі інші, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі, у вигляді домашнього арешту, не будуть достатніми для запобігання ризикам, передбаченим частини 1 статті 177 КПК України. У зв'язку з цим судом відхиляються доводи щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 177, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6