Справа № 276/2147/25
Провадження по справі 2/276/1163/25
12 грудня 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
За змістом вказаної норми, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача за умови, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до Хорошівського районного суду Житомирської області, зазначаючи в позовній заяві, що з нею проживає малолітня дитина, а тому вважає, що підсудність обрана правильно.
На підтвердження факту проживання малолітньої дитини з позивачкою до позовної заяви долучено копію Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини за №258/02-41 від 09.10.2025 року, складеним Іршанською селищною радою Коростенського району Житомирської області, відповідно до якого позивачка ОСОБА_1 проживає зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до якого дитина знаходиться на утриманні матері.
Водночас, вказаний Акт не є доказом того, що зазначена у ньому адреса є саме зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивачки, як того вимагає ч.2 ст.28 ЦПК України.
Доказів того, що позивачка зареєстрована за адресою вказаного в позовній заяві свого фактичного місця проживання суду не надано.
Згідно відповіді на судовий запит з Єдиного державного демографічного реєстру №2113445 від 10.12.2025 року позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що виходячи з обраної позивачкою відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України альтернативної підсудності відноситься до підсудності Заставнівського районного суду Чернівецької області.
Окрім того, згідно відповіді на судовий запит з Єдиного державного демографічного реєстру №2108596 від 09.12.2025 року відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 огляду на викладене, враховуючи предмет позову та положення статтей 27 та 28 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання позивача та відповідача, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Слід взяти до уваги й те, що згідно з ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ухвалення судом рішення з порушенням правил підсудності є безумовною підставою для його скасування.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
За таких обставин, суд вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до Заставнівського районного суду Чернівецької області.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу № 276/2147/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Заставнівського районного суду Чернівецької області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С.Семенюк