Справа № 169/791/25
Провадження № 2/169/472/25
12 грудня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Хвіц Г.Й.
за участю секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Турійської селищної ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Вказуючи, що він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, проте нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просив визнати за ним право власності на спадковий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Суддя своєю ухвалою від 10 вересня 2025 року відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав та просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача - Турійської селищної ради Волинської області у підготовче засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, однак селищний голова Турійської селищної ради Волинської області Безсмертний О.М. подав до суду письмове клопотання, в якому вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу розглядати за відсутності представника Турійської селищної ради Волинської області.
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 Цивільного кодексуУкраїни до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як установив суд, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 підтверджується витягом з погосподарської книги №5 за 1983-1985 роки Турійської селищної ради Волинської області (а. с. 11).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстровано.
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» загальною площею 64.2 кв. м, житловою площею 46.9 кв. м, прибудова «а», сходи «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б», навіс «В-1», гараж «Г-1», сарай «Д-1», сарай «Ж-1», вбиральня «З», огорожа №1, ворота №2, колодязь №3 (а. с. 13-15).
Враховуючи те, що спадщина відкрилась 21 грудня 1995 року та була прийнята позивачем до 1 січня 2004 року - до набрання чинності ЦК України, то відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України дані відносини спадкування регулюються ЦК УРСР 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини.
Відповідно до положень статті 524 Цивільного кодексу УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
При спадкємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (стаття 529 ЦК України).
Відповідно до статей 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіту не склала.
Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с. 7).
Відповідно до довідки Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області від 23 травня 2025 року №210 позивач вступив в управління та володіння спадковим майном (а.с.9).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є спадкоємцем за законом, який в контексті положень статей 548, 549 ЦК УРСР у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса від 18 липня 2025 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_2 (а. с. 10).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 52/2025 до майна померлої ОСОБА_2 (а. с. 27-37), з яких також видно, що інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталися.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605.60 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 605.60 гривень.
На підставі викладеного, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статей 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 64.2 кв. м, житловою площею 46.9 кв. м, з надвірними будівлями та спорудами: сходи «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б», навіс «В-1», гараж «Г-1», сарай «Д-1», сарай «Ж-1», вбиральня «З», огорожа №1, ворота №2, колодязь №3, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТОВ «НоваПей» від 18 липня 2025 року.
Стягнути з Турійської селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 03 жовтня 2000 року.
Найменування відповідача - Турійська селищна рада Волинської області, місцезнаходження: майдан Центральний, 1, с-ще Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ: 04333052.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий