Справа № 161/12821/16-ц
Провадження № 2-п/161/91/25
12 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Дручок О.М.,
представника заявника Ліпкевича І.В.,
представника позивача Мельник В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду
Волинської області заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Ліпкевича Івана Володимировича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
14 серпня 2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ліпкевича І.В. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2016 в цивільній справі № 161/12821/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 про відповідне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.12.2016 року у справі №161/12821/16-ц стало відомо тільки 14 серпня 2025 року. Представник заявника, вказує що Юзефку В.Я. було накладено арешт на рахунки в межах виконавчого провадження № АСВП 78727523, а відтак йому стало відомо, що дане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа у справі 161/12821/16-ц виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 21.01.2017 року про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №284/С від 07.09.2007 року у розмірі 17642,73 доларів США.
Крім того, зазначає, що жодних повісток у справі та будь яких матеріалів по справі не отримував, а тому він не був обізнаний про існування даного заочного рішення. Представником заявника було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, судом було надано довідку від 14.08.2025 року № 05-10/111/2025 про те, що справа №161/12821/16-ц знищена у зв'язку із закінченням строків зберігання судових справ та надано копію судового рішення. З винесеним рішенням він не погоджується, вважає його необґрунтованим, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду.
Представником позивача Мельник В.М. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій вона заперечує щодо поновлення строку на подання заяви ОСОБА_1 , вважає його доводи безпідставними та необгрунтованими, надає копію судової повістки від 03.12.2017 та ухвали про відкриття провадження у справі №161/12821/16-ц, які були направлені судом на адресу реєстрації заявника, а тому просить відмовити у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року судом ініційоване питання про відновлення втраченого провадження у цивільній справі №161/12821/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
03 грудня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відновлено втрачене провадження у цивільній справі №161/12821/16-ц.
В судовому засіданні представник заявника Ліпкевич І.В. заяву підтримав, просив задовольнити. Надав схожі пояснення до тих, які викладені у заяві про перегляд заочного рішення.
Представник позивача Мельник В.М., з доводами наведеними у заяві про перегляд заочного рішення - не згідна, просить заяву залишити без розгляду, відмовити у поновленні строку.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду заяви про перегляд заочного рішення доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №284/С від 07.09.2007 року у розмірі 17642,73 доларів США(а.с. 12-13).
Також встановлено, що матеріали справи 161/12821/16-ц знищено у зв'язку з закінченням строку зберігання судових справ, а тому судом було ініційовано питання про відновлення втраченого провадження.
03 грудня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відновлено втрачене провадження у цивільній справі №161/12821/16-ц.
Заявник ОСОБА_1 в поданій до суду заяві вказує на ту обставину, що він належним чином не був повідомлений про розгляд справи.
Проте, з такими доводами суд не може погодитись виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до повідомлення № 30.1.0/2-PNO від 05.08.2016 року АТ КБ «Приватбанк» було надіслано повідомлення з проханням погашення заборгованості з кредитним договором № 284/С від 07.09.2007, в іншому випадку банк ініціює звернення до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з реєстру відправлень рекомендованих листів від 11 серпня 2016 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було відправлено рекомендоване повідомлення від АТ КБ «Приватбанк».
Згідно копій супровідних листів № 161/12821/16ц/4/299/16 від 09.11.2016 та №161/12821/16ц/36576/16 від 10.10.2016 ОСОБА_1 було надіслано судові повістки та ухвалу про відкриття провадження у справі за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 «про виклик до суду на слухання справи за позовом Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості».
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником заявником.
Законом України "Про поштовий зв'язок" визначено правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв?язку, а також регулює відносини органів державної влади та органів місцевого самоврядування, операторів поштового зв'язку і користувачів їх послуг.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" Національний оператор, яким є АТ "Укрпошта" (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р "Про національного оператора поштового зв'язку"), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком.
Порядок надання послуг поштового зв'язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено "Правилами надання послуг поштового зв'язку", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 .
Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), Національний оператор поштового зв'язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України.
Відповідач викликався в судове засідання шляхом направлення рекомендованими листами судової повістки за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відповідали чинному положенню ЦПК України на час її розгляду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-2683ai18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-6).
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Також судом встановлено, що 28.06.2023 ОСОБА_1 звертався до позивача АТ КБ «Приватбанк» з заявою з приводу врегулювання заборгованості за кредитним договором №284/с від 07.09.2007 року, шляхом прощення заборгованості що залишилась та погашення частини заборгованості, що залишилась.
Водночас, у заяві заявник повідомляє, що про судове рішення йому стало відомо у зв'язку з накладенням арешту на його рахунки 01.08.2025 в рамках виконавчого провадження. Проте, суд ставиться критично до таких тверджень, оскільки ОСОБА_1 уже накладався арешт коштів, згідно постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2020 ВП №54593203, яку виконавцем винесено згідно виконавчого листа №161/12821/16-ц виданого 21.02.2017 року.
Таким чином, наведені обгрунтування представником заявника у заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення. Так, покликання представника заявника про те, що ОСОБА_1 не був належно повідомлений про заочне рішення у справі №161/12821/16-ц., а тому він не міг належно відреагувати на даний позов, судом оцінюється критично, адже позивачем та судом здійснювались неодноразові повідомлення заявника з приводу розгляду справи, такі надсилались на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, про що, в своїй заяві про перегляд заочного рішення останній не заперечує, а також і сам зазначає своє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 288 ЦПК скасування заочного рішення суду можливе за таких умов, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Водночас, будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду.
Незгода з рішенням суду не є підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, з дотриманням принципів цивільного судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно частини четвертої цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, заява не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 258, 260, 261, 280, 284, 287, 288, 352, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Ліпкевича Івана Володимировича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Роз'яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, заявник має можливість оскаржити рішення до Волинського апеляційного суду в загальному порядку.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур