Справа № 161/20299/25
Провадження № 2/161/6540/25
(заочне)
02 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №18013475 про надання споживчого кредит шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 28000 грн., стандартною процентною ставкою - 1 % в день, строком на 360 днів.
Вказує, що первісний кредитор в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, на надав позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1803475 від 30.09.2024 року.
Зазначає, що згідно з розрахунком заборгованості борг ОСОБА_1 за кредитним договором станом на дату подачі позову складає 92960,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 28000,00 грн.; за відсотками - 50960,00 грн.; пеня - 14000,00 грн.
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно ухвали суду від 03 листопада 2025 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що 30.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №18013475 про надання споживчого кредит шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 28000 грн., стандартною процентною ставкою - 1 % в день, строком на 360 днів (а.с. ).
31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1803475 від 30.09.2024 року (а.с. ).
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не здійснював платежів для погашення суми заборгованості за кредитом та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
З представленого суду розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 31.03.2025 року існує заборгованість за кредитним договором в сумі 92960,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 28000,00 грн.; за відсотками - 50960,00 грн.; пеня - 14000,00 грн. (а.с. ).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як визначається ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконала взяті на себе зобов'язання перед ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 1803475 від 30.09.2024 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 78960,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 78960,00 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 2057,58 грн. ((78960,0/92960,0) * 2422,40).
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1803475 від 30.09.2024 року у розмірі 78960 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та 2057 (дві тисячі п'ятдесят сім) грн. 58 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ - 37616221, юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 02 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк