Справа № 931/795/25
Провадження № 2/931/412/25
10 грудня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Безп'ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
17 жовтня 2025 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2021 року по лютий 2023 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 . Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 01 листопада 2023 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1800 грн, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття з врахуванням індексації стягуваних сум. Однак, сума стягуваних аліментів є занадто низькою у зв'язку із зростанням цін на продукти харчування та промислові товари, значно зросли витрати на дитину. Зазначає, що сама купує продукти харчування, одяг, лікує та сплачує комунальні послуги. Також відповідач не надає ніякої фінансової допомоги на утримання сина, не бере участі у його вихованні та утриманні, не з'являється і не цікавиться ним, не несе додаткових витрат на утримання дитини. Крім того, син хворіє на рахітну деформацію обох ніг, потребує постійного лікування в спеціальних медичних закладах, спеціального взуття, постійних обстежень, поїздок на лікування в м. Луцьк, є також вади розвитку, у зв'язку із чим потребує постійного лікування. У зв'язку із наведеним, матеріальне становище позивача погіршилось, вона несе великі витрати на утримання дитини. Відповідач є працездатним, не є інвалідом, фінансово забезпечений, має хороший дохід, не має інших дітей на утриманні, проте свої доходи приховує. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі та надавати допомогу дитині.
Просить змінити спосіб стягнення аліментів визначених рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 01 листопада 2023 року та стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
11 листопада 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивачем до позову не додано жодних доказів зміни матеріального становища, не додано жодних квитанцій, в тому числі і витрат на лікування дитини. Встановлений рішенням суду розмір аліментів в сумі 1800 грн є більшим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та повністю відповідає чинному законодавству та потребам дитини. Крім того, позивачем не додано жодного доказу, про витрати на дитину більше ніж 3600 грн щомісячно (1800 грн - батько та 1800 грн - мати). Вважає, що особливі потреби дитини, а саме лікування та профілактичне взуття є тимчасовими додатковими витратами, а розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. При цьому, не додано жодних доказів про додаткові витрати, які були витрачені позивачкою на дитину. На даний час він не має змоги сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж встановлено рішенням суду, оскільки на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_4 , у якої наявна інвалідність 2 групи та яка не має змоги працювати, а також матір - ОСОБА_5 , яка має онкозахворювання та 3 групу інвалідності. Його дружина та матір мають потребують постійного та тривалого лікування. Зазначає, що працює підсобним робітником та має дохід 8000 грн в місяць. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 22-24).
19 листопада 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідачем до відзиву не надано доказів того, що його дружина та мати у зв'язку із захворюванням не можуть працювати та не працюють, доходів не отримують, а також, що вони перебувають повністю на його утриманні та він несе витрати на їх лікування. Натомість, долучені нею медичні документи свідчать, що вона здійснює безперервне лікування сина вже протягом трьох років, що свідчить про тривалий та системний характер його стану, лікування не є тимчасовим, як зазначає відповідач. Дитина погано ходить, оскільки має рахітну деформацію обох ніг потребує постійного лікування в спеціальних медичних закладах, реабілітації, спеціального взуття, постійних обстежень, поїздок на лікування в м. Луцьк, є також вади розвитку та мовлення, дитина проходить постійну реабілітацію. Вартість лише однієї пари ортопедичного взуття становить орієнтовно 3000 грн. Також лікарі вбачають в дитини початкову стадію аутизму. Хвороби дитини є серйозними та дитина потребує постійного лікування. У зв'язку із вказаними фактами матеріальне становище позивача погіршилось і вона несе великі витрати на утримання дитини, а дії відповідача свідчать про ухилення його від утримання дитини та виконання своїх батьківських обов'язків. Просить позов задовольнити повністю (а.с. 33-34).
02 грудня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення, у якому зазначає, що ним до відзиву було надано докази про те, що його дружина та матір не мають змоги працювати через наявність тяжких хвороб, тобто він один утримує родину. Вважає, що розмір аліментів в сумі 1800 грн, встановлений рішенням суду від 01.11.2023 року, є достатнім для розвитку та утримання дитини, оскільки він є більшим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а докази позивачки про лікування дитини є фактично додатковими витратами, а не підставою для зміни способу стягнення аліментів. Крім того, вказує на те, що позивачем не додано доказів про потребу у збільшенні розміру аліментів та зміни погіршення її матеріального становища, а зміна способу стягнення аліментів буде фактично збільшенням їх розміру. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 42).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив. Зазначила, що жодної участі у вихованні та утриманні сина відповідач не бере, присуджені рішенням суду аліменти сплачує, але невчасно, заборгованості немає. Водночас потреби дитини з віком зростають, а сума аліментів не забезпечує мінімальні потреби. Крім того, в дитини діагностували рахітну деформацію обох ніг, має мовленнєві труднощі, має задатки аутизму, що потребує тривалого лікування. Вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років, яка буде продовжена, так як дитина потребує догляду. Додаткових доходів не має.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 12 жовтня 2022 року, з якого вбачається батько дитини - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 5).
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 01 листопада 2023 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1800 грн, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією суми відповідно до закону, починаючи з 17.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-7).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ст. 27 Конвенції батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Також, суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 6-143цс13 від 05.02.2014, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Таким чином, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме позивач має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів. Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права суд зазначає, що позивачка має право на зміну розміру стягуваних аліментів на частку від заробітку, тобто має право на зміну способу стягнення аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений судом розмір аліментів,
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилалась на те, що дитина тривалий час хворіє, потребує спеціального та довготривалого лікування в медичних закладах, у зв'язку з чим її матеріальне становище погіршилося.
Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 19 вересня 2025 року № ІРЦ-85346/2025/659927, ОСОБА_3 потребує занять з практичним психологом, з вчителем-логопедом, а також потребує постійного зв'язку з педагогічними працівниками закладу освіти (а.с. 8-12).
Згідно довідки виданої 12 лютого 2024 року лікарем ортопедом-травматологом медичного центру «Благомед», у ОСОБА_3 наявний діагноз - рахітична варусна деформація обох гомілок, плосковальгусні стопи, також йому призначено лікування - медичні препарати та профілактичне взуття (а.с. 12 на звороті).
Відповідно до консультаційного висновку дитячого ортопеда-травматолога Волинської обласної дитячої клінічної лікарні від 19.08.2024, у ОСОБА_3 наявний діагноз - рахітична варусна деформація нижніх кінцівок, хвороба Блаунта обох гомілок, також надано рекомендації. (а.с. 13).
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 17.11.2025 вбачається його діагноз, а саме рахітична варусна деформація нижніх кінцівок, плосковальгусні стопи (а.с. 36).
Згідно електронного направлення № 4415-7619-7325-0868 від 31.10.2025 року ОСОБА_3 планово направлено на консультацію дитячого невролога (а.с. 37).
Із консультаційних висновків невролога та психіатра вбачається, що в ОСОБА_3 затримка мовленнєвого розвитку та рекомендовано робота з логопедом і психологом.
Також позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, фінансово забезпечений, у нього наявний дохід.
В заперечення позовних вимог відповідач стверджує, що у нього дохід 8000 грн в місяць, на його утриманні перебувають дружина, яка є особою з інвалідністю 2 групи, та матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи.
Згідно довідки про доходи, виданої ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_6 , його заробітна плата у 2025 році становить 8000 грн в місяць (а.с. 30).
ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14 травня 2024 року (а.с. 26).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 288439 Рівненської обласної МСЕК №2 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю другої групи з 24.11.2023 (а.с. 25).
Відповідно до медичного висновку № 409 лікарсько-консультативної комісії Зарічненської лікарської амбулаторії загальної медицини Вараського району Рівненської області КНП «Зарічненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зарічненської селищної ради від 22.11.2024 року, ОСОБА_4 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, як особа, що нездатна до самообслуговування (а.с. 46).
Водночас суд звертає увагу, що згідно даного висновку вказаний діагноз встановлений терміном з 22.11.2024 по 22.11.2025 року.
Мати позивача - ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 3 групи, а також у неї наявне онкологічне захворювання, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 67/25/697/В від 28.04.2025 року, консультаційним висновком спеціаліста КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» №2631 від 12.12.2024 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30 липня 1984 року (а.с. 27, 28, 29).
Відповідно до медичного висновку ЛКК № 651 Зарічненської лікарської амбулаторії загальної медицини Вараського району Рівненської області КНП «Зарічненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зарічненської селищної ради ОСОБА_5 потребує стороннього догляду (а.с. 45).
Суд не бере до уваги твердження відповідача про перебування на його утриманні матері ОСОБА_5 у зв'язку із її станом здоров'я. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що він здійснює догляд/піклування за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Аналізуючи надані сторонами докази, судом встановлено, що у позивача у зв'язку із встановленим діагнозом у дитини збільшились витрати на її утримання, позаяк такі вади здоров'я не є тимчасовими, вони потребують тривалого лікування, стан здоров'я дитини змінився.
Водночас суд встановив, що у відповідача теж змінився сімейний стан, на його утриманні перебуває дружина з інвалідністю ІІ групи. Разом з тим, відповідач здоровий, офіційно працевлаштований, має постійний і стабільний заробіток.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини, а суд при вирішенні будь-яких питань щодо дітей повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини, а також наявністю у позивача права вибору способу стягнення аліментів, відповідно до вимог ч. 3 ст.181 СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити і змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, призначених рішенням суду, і стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на неповнолітню дитину у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів не буде порушувати основні соціальні гарантії, надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, враховуючи його дохід та відповідатиме загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду від 15.05.2006 року № 3 про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно із п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст. ст. 142, 180-182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 142, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 01 листопада 2023 року у справі № 931/694/23, визначивши їх у частці від доходу.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 12.12.2025 року.
Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп'ятко