Справа № 157/2198/25
Провадження №2/157/940/25
про відмову у відкритті провадження у справі
11 грудня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамула Б.С., вивчивши позовну заяву Військової частини № НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
встановив:
Військова частина № НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 26 238 гривень 75 копійок безпідставно отриманої допомоги на оздоровлення.
Проаналізувавши зміст позовних вимоги та матеріали справи, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII.
Відповідно до частин 1 та 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори з приводу прийняття громадян на військову службу, її проходження, звільнення з військової служби.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 вказала, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка переходить на посаду публічної служби, з моменту її прийняття на посаду і від звільнення з публічної служби, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть, якщо її притягнення до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків після її звільнення від державної служби.
Як вбачається з позовної заяви Військова частина № НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26 238 гривень 75 копійок безпідставно отриманої допомоги на оздоровлення. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у вказаній військовій частині та був звільнений зі служби з 05 лютого 2024 року за наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03 лютого 2024 року №117-ОС.
Таким чином, спірні правовідносини пов'язані з проходженням ОСОБА_1 публічної (військової) служби, тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, зважаючи на відсутність цивільно-правового спору між сторонами, у відкритті провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 186, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом Військової частини № НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Б.С. Гамула