08 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32854/24
Провадження № 22-ц/820/2613/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року (суддя Порозова І. Ю.) про забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна в натурі, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 , підземної автостоянки № 15 за адресою АДРЕСА_2 , вбудованого приміщення бізнес-центру за адресою АДРЕСА_3 , яке належить їм на праві спільної часткової власності.
21 жовтня 2025 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій з майном, а саме на 1/2 частину домоволодіння загальною площею 315,6 кв. м, житловою площею 78,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину підземної автостоянки № 15 загальною площею 17 кв. м, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; 1/2 частину вбудованого приміщення бізнес-центру загальною площею 114,1 кв. м, утвореного в результаті поділу вбудованого приміщення бізнес-центру загальною площею 202,8 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , право власності на яке зареєстроване за ТОВ «ВВП Актив» (ІК ЄДРПОУ № 45970645).
В обґрунтування заяви зазначав, що під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 передала свою частку в майні до статутного капіталу ТОВ «ВВП Актив», яке стало власником нерухомого майна, що є предметом спору. Своєю поведінкою відповідачка демонструє небажання вирішити спір. Існує загроза переоформлення частки в майні на інших осіб, що значно ускладнить розгляд справи.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на майно: 1/2 частину домоволодіння загальною площею 315,6 кв. м, житловою площею 78,7 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 ; 1/2 частину підземної автостоянки № 15 загальною площею 17 кв. м, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; 1/2 частину вбудованого приміщення бізнес-центру загальною площею 114,1 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , право власності на яке зареєстроване за ТОВ «ВВП Актив» (ІК ЄДРПОУ № 45970645).
ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду. Суд не звернув увагу на те, що позивач не визначив та не обґрунтував ціну позову у справі, не зазначив дійсну вартість спірного майна. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Заява про забезпечення позову необґрунтувана. ТОВ «ВВП Актив» не є учасником справи. Арешт може бути накладено лише на майно відповідача. А відтак, на її думку, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідачки апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача її не визнав.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову.
На підставі частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18 дійшов висновку, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на майно.
Установлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі нерухомого майна - домоволодіння по АДРЕСА_1 , підземної автостоянки АДРЕСА_4 , вбудованого приміщення бізнес-центру за адресою АДРЕСА_3 . Вказане майно належало сторонам на праві спільної часткової власності.
З позовом до суду позивач звернувся у грудні 2024 року.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03 жовтня 2025 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВП Актив» зареєстровано право власності на 1/2 частину домоволодіння загальною площею 315,6 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3000222168040); 1/2 частину підземної автостоянки № 15 загальною площею 17 кв. м, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3018330068040); 1/2 частину вбудованого приміщення бізнес-центру загальною площею 114,1 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1365282068101). Підстава для державної реєстрації - акт прийманні-передачі від 03.10.2025.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «ВВП Актив» станом на час постановлення оскаржуваної ухвали була відповідачка ОСОБА_1 . Тип бенефіціарного володіння - прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу 99,98.
Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Апеляційний суд з урахуванням змісту заявлених позовних вимог вважає застосований судом арешт щодо спірного нерухомого майна співмірним із позовними вимогами.
Доводи апеляційної скарги про неспівмірність заходу забезпечення позову із заявленими вимогами є безпідставними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Твердження в апеляційній скарги про недоведеність вартості нерухомого майна, яке є предметом позову, ніяким чином не впливає на можливість застосування заходів забезпечення позову. Процедура забезпечення позову зосереджена на збереженні потенційного об?єкта примусового виконання, а не на доведеності його точної вартості на початковому етапі.
За змістом статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі і її представник в суді апеляційної інстанції не вказали які права відповідачки порушено при постановленні ухвали про накладення арешту на майно ТОВ «ВВП Актив» з метою забезпечення позову.
Сама юридична особа не оскаржує ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
З огляду на викладене підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта